Прабабуся вирішила вдруге одружитися у 71 рік! Такого від неї не очікував ніхто!

Ольга Семенівна, моя прабабуся, дуже хороша й мудра жінка, проте останнє десятиріччя вона зациклилась на власному похороні й почала відкладати гроші у спеціальну шкатулку й повідомила, де лежить потрібний одяг на крайній випадок, а зараз же все змінилось!

– Ну що це таке, бабцю? Чого вам бракує? Живите, то радійте! Навіщо ці дурні думки!? – не міг вгамуватися мій тато кожен раз, коли прабабуся мигцем про це згадувала.

Вона з ним ніколи не сперечалась й подарунків на день народження вона також не приймала, постійно повторювала, що у неї всього достатньо, та й стара вже вона буде користуватися ще тим, що є.

Незабаром всі теми про смерть у нашому домі закінчилися, бо у бабусі почалась нова любов.

Познайомилися вони досить дивно. Петро Степанович, дідусь її віку, приїхав у село до своєї двоюрідної сестри, бабусиної сусідки й за її проханням поліз на дерево, зібрати вишень. Не знає вже там як, але незабаром він приземлився просто на бабусин город (дерево росло на межі й гілля опускалися до нас).

Бабуся швидко обробила йому всі рани. Вони довго розмовляли, й згодом він почав все частіше до нас приїздити. А одного дня спакував всі свої речі й переїхав зі своїм котом Мурчиком до бабусі назовсім.

До Петра Степановича ми звикли швидко. Він хороший, працьовитий та добрий чоловік й до бабусі ставиться з незвичною турботою.

І ось на одному з сімейних святкувань вони нам повідомили, що прийняли рішення одружитися. Ми всі вмить затихли, бо не могли повірити сказаному.

– Мамо, ти що з глузду з’їхала? Це ж як до такого додуматися, щоб одружуватися, коли вам обом «перевалило» за 70 років?

– Та що ж це таке! Коли я вам говорила про похорони, то була божевільною, про весілля – теж божевільна.

Доки моя бабуся незадоволено бурчала, дідусь та інші родичі вирішували, де можна відсвяткувати цю подію й кого потрібно запросити.

– Хочу, щоб все було, як у молодості, але менш шумно. І весільне плаття я також хочу! Але не здумайте мене у ньому ховати, якщо раптом помру по весілля! – сміялась прабабуся.

Вони вирішили витрати всі гроші, які раніше відкладали на похорони на весілля. А навіщо вони їм тепер, коли вони збираються жити довго і щасливо?

Надіюсь, що так і буде! Що житимуть вони довго і дуже-дуже щасливо!