ЖИТТЯ

«Пробач, весілля не буде, мої батьки не дали нам благословення!» – пояснював він мені, а я не знала, куди ховати очі!

Останні місяці я провела у підготовці до весілля. Повертаючись з роботи, бігла до подруг або нареченого, щоб готуватися весілля, а одного вечора він сказав, що нам потрібно перевести подих та сходити на побачення. Ще тоді я не знала, що для нас воно буде останнім.

Він зателефонував мені вдень, попросив на вечір нічого не планувати, я здивувалась його тону голосу, він був якимось нервовим, але вирішила не думати про це, а раптом мені здалось?

Доки ми їхали до нашого улюбленого озера, я помітила, що він дуже нервується, і сама почала переживати. А потім він зупинився на половині дороги та промовив: «Пробач, весілля не буде, мої батьки не дали нам благословення! Вони тебе не зможуть прийняти, а так я з тобою жити не зможу!»

Реклама

Говорив це все він, не піднімаючи очей на мене, а я не знала, куди ховати очі від сліз, а потім у мені щось мов клацнуло, я зібрала всю злість у голос і промовила: «А ти що досі маленький хлопчик, який не може приймати самостійно рішення? Ти сам маєш вирішувати, з ким бути! Тобі жити зі мною, а не їм! У тебе є хоч одна вагома причина просто так покинути мене?».

Він не став відповідати, мовчки відвіз мене додому, і на цьому все обірвалось. Мама мусила все скасовувати самостійно, бо у мене не було сил навіть на розмови. Я просто впала в депресію, мені не хотілось їсти, жити, а ще більше мені хотілось більше ніколи у житті не любити.

З цього моменту мого життя минуло 5 років, зараз я щаслива у шлюбі. Маю красиву донечку. І от кілька днів тому зустріла його, але нічого у серці не «йокнуло», мов я і ніколи його не кохала. Він сильно змінився, постарішав, набрав зайвих кілограмів, не був таким гарним, як колись. На питання про його особисте життя відповідати не хотів, проте розповів мені правду про той день.

Перед тим, як він покинув мене, в обід до нього прийшов мій тато, розповів, що бачив його з іншою і щоб уникнути проблем у житті, йому потрібно покинути мене, можливо, без причини. Він боявся, що зраду я можу пробачити.

Він і сам зізнався, що тоді метався між мною і нею, а мій тато просто полегшив йому задачу, а його батьки ніколи не були проти мене.

Коли я це слухала, то у мені не було ні краплі образи чи розчарування. Все те я виплакала тоді, а зараз можу лише подякувати батькам, що, нехай жорстоко, але вберегли мене від такої помилки.

А ви вважаєте вчинок батьків дівчини правильним?

Реклама

Також цiкаво:

Close