«Продайте будинок своєї мами та купіть нам квартиру!» – заявила мені невістка на сімейному святкуванні та пригр0зила, що якщо ми цього не зробимо, то вони поїдуть жити до її батьків!

З чоловіком ми р0злучилися, коли ще син до школи не ходив. На щастя, він розумів, як мені важк0 доведеться з сином, тому спільно куплену трикімнатну квартиру залишив мені. Зовсім недавно син привів додому наречену, і я дуже раділа цьому, тому що самій доживати свій вік не хотілось.

Перші кілька тижнів я дуже тішилась невісткою. Добра, лагідна, турботлива, хазяйновита. Золото! Але час ішов, і вона почала відкриватися зовсім з іншого боку… І після всього цього я не знаю, як мені бути далі.

Мої батьки жили в селі. Нерідко ми з сином до них приїжджали, але потім не стало тата, і мама зовсім ослабла, залишати її саму я просто боялась, тому забрала на квартиру. Як-не-як у нас є три кімнати, тому вільний простір був у кожного.

Після того, як у домі з’явилась моя мама, невістка стала сама не своя, постійно незадоволена та груба. Всім своїм виглядом показує, як їй це не подобається. Хоча я і не розумію, у чому причина, тому що моя мама дуже акуратна та тиха, не вимагає до себе уваги, зі всім допомагає.

Зовсім недавно це почало переходити будь-які межі, тому що до мене телефонувала сваха і розповідала, що я зовсім не думаю про молоду пару, мов їм сім’ю потрібно будувати, а не старих людей доглядати (моя мама догляду взагалі не потребує, вона все робить сама). Від такого я й сама почала злитися на невістку, що ж такого страшного вона розповіла своїй мамі?

Після того, як я спробувала просто поговорити з нею про це, спробувала знайти компроміс, вона взагалі віддалилась від мене з мамою і тепер не хоче з нами навіть за один стіл сідати. Бере їжу і йде до себе у кімнату, тепер ще й син так само робить, а пояснює це тим, що хоче її підтримати.

Можна сказати, що невістка постійно сидить вдома і відпочиває (лише не знаю від чого). З роботи вона звільнилась, бо вистачає тих грошей, що заробляє син, вдома все я та мама робимо, а вона лише конфліктує, бо їй щось постійно не так. Недавно я зловила себе на думці, що хочу, щоб молодята з’їхали, бо довго я такого ставлення точно не витримаю.

Недавно був день народження мами, то невістка її навіть не привітала. Нам двом було образливо, що у ній немає ні краплі поваги. А наступного дня вона заявила: «Продайте будинок своєї мами та купіть нам квартиру!» – й пригрозила, що якщо ми цього не зробимо, то вони поїдуть жити до її батьків!

Я сказала, що робити цього не збираюсь. Вони зараз живуть за мої гроші, син практично не купує продуктів, то з чого вони взяли, що мають право керувати чужим майном? Після цього невістка сказала, що вони тоді йдуть збирати речі та переїдуть до її батьків.

Я не стала сперечатися, це їхнє право, лише з полегшенням видихнула. Зараз лише трохи переживаю за сина, який піде у нову сім’ю, можливо, важко йому там буде, але слідувати їхнім вимогам теж не хочу…

Що ви думаєте про ситуацію, у якій опинилась жінка?