ЖИТТЯ

Я більше не хочу знати свого брата, а все через те, як він та його дружина вчинили зі мною!

У мене є молодший брат, і це саме той випадок, коли ми з дитинства були «не розлий вода». Ми чудово розуміли один одного, і нам було комфортно поруч, не зважаючи на різницю у 4 роки. Власне, навіть після того, як ми двоє одружилися і почали сімейне життя, спілкуватися не припинили й багато вихідних проводили разом. Навіть на відпочинок разом їздили та дарували один одному хороші подарунки на всі свята. Загалом, у нас були прекрасні стосунки, а потім все перевернулось…

Ще кілька місяців тому я б просто розсміялась, якби хтось сказав, що ми з братом посваримось, і він не захоче покликати мене на свій ювілей.

kidsvisitor.com

Не так давно брат переїхав із сім’єю в іншу область. Це не було їхнім бажанням, але так змушувала зробити його воєнна робота, тому відмовитися він не міг. Перший час ми постійно спілкувалися телефоном й навіть були відеодзвінки. Ми довгий час намагалися поїхати до них у гості, але постійно виникали якісь проблеми, то грошей не вистачало, то на роботі проблеми, то у дітей якісь проблеми. Загалом, з часом наше спілкування трохи зменшилось і дзвінки стали рідшими, але це мене не засмучувало, бо я думала, що так і має бути, як-не-як у кожного своє життя, а ми від цього менш близькі не станемо.

Реклама

Місяць тому мій брат святкував сорокаріччя. Така дата святкується рідко, тому ми з чоловіком готували для нього шикарний подарунок і домовилися зі всіма, щоб нас не турбували, бо ці дні у нас «зайняті».

За тиждень до святкування я телефонувала братові, щоб детальніше розпитати, як буде відбуватися святкування, щоб знати, чи добре ми готові й чи сподобається йому наш подарунок (хоча у цьому я майже не сумнівалась).

Брат був якийсь засмучений і повідомив, що святкувати не буде, навіть для найближчих. Я раптом усвідомила, що ми з чоловіком стали зайвим баластом у житті брата. Доки я про це думала, брат мені розповідав, що читав про те, що сорок років не варто святкувати, тому вони сім’єю їдуть у Єгипет на тиждень.

Я це все послухала й ледь стримала свою образу на брата. Що це він собі вигадав? Ніякого святкування? Міг би мати повагу до людей, які його люблять й полетіти відпочивати після дня народження!

Загалом, говорили ми ще 5 хвилин, а потім я не витримала й висловила все, що у мені накопичилось. Брата розлютило це, і він сказав, щоб я не пхала свого носа у чуже життя, бо він сам вирішить, як йому жити й що робити на день народження. Після цього він поклав слухавку.

Я не збиралась йому телефонувати, образа їла мене зсередини. Ми могли нарешті зустрітися, а він організував нам таке «свято». Ми більше не розмовляли після того дзвінка і вже не знаю, чи будемо.

З цього моменту минув місяць, я сумую за братом, але моя образа на нього значно сильніше.

Як ви думаєте, хто не правий: сестра, чи брат?

Реклама

Також цiкаво:

Close