Привела додому n’янoro бeзxaтчeнкa, й ось чим це закінчилось!

Перед нею завжди поставали якісь життєві вибори, але цей був надто cкладним, очевидним й нeщасним водночас. Хоч Іра була відмінницею, всі вчителі були переконані, що вона стане видатною людиною, та сама дівчина знала, що їй не судилось піти навчатися кудись після школи, бо вона повинна була доглядати xвopy маму, пoкинути її нaпpизволяще вона просто не могла.

Дівчинка пішла на заочне юристом. Їй подобалась ця професія не тому, що, на думку багатьох, вона була престижною, а тому, що їй хотілось захистити всіх невинних від покарання. А працювала вона у магазині продуктів неподалік від дому, щоб до мами було близько й додому якісь гроші приносити, мати, на що жити.

Одного зимового вечора на вулиці дівчина побачила п‘яного чоловіка, одягнутого у легенькі штани та кофтинку. Вона розуміла, що, залишивши його тут, обрікає на смерть, тому щось у ній цокнуло, й вона забрала його додому, майже віднесла на руках. Мабуть, багато хто подумає, що вона дурненька дівчинка, вона й сама про себе так думала, бо ж не знала, хто цей чоловік, а так легко його впустила у свій дім. Що вже казати про маму, яка все життя навчала доньку остерігатися від таких, а тут вона привела його  додому…

Вона вложила п‘яного спати, а сама заснула лише під ранок. Зранку нікого вдома не було, їй навіть подумалось, що то сон, але мама розповіла, що чоловік дякував їй та мамі за гостинність, але йому було соромно, тому він колись віддячить їм ще раз.

Іра вже й забула про цей випадок, як через кілька днів цей чоловік, але уже у престижному одязі з великим букетом квітів та біля дорогої іномарки стояв біля продуктового магазину дівчини. Він довго їй дякував і запросив на вечерю, щоб якось віддячити за її доброту. Дівчина погодилась лише піти на каву, вони посиділи й поговорили, але номера дівчина свого залишити не захотіла, тому наступного вечора хлопець знову приїхав під її магазин, щоб хоч на хвилинку побачитися.

З їхньої першої зустрічі минув рік, і молодий та перспективний красень Роман веде Іру під вінець. Можливо, якби не та його слабкість, то він би й не зустрів кохання свого життя? Чи якби не доброта Іри, вона б і не зрозуміла, що таке любов?