«Як cпадщuну ділити, то вона перша, а коли потрібно було доглядати за мамою, то навіть трубки не брала!» – сестра чоловіка хоче забрати половину квартири

«Ось коли мене не стане, то квартира залишиться вам,» – постійно повторювала моя свекруха, коли хворіла. Вона була 0бражена на свою дочку, що та залишила її й навіть не телефонувала. Саме тому вона й вирішила вчинити по справедливості. Залишити свою квартиру тим, хто її доглядатиме. Та все сталося раптово. Ще вчора нам здавалося, що їй стало краще, а на завтра вона вже була не з нами.

Через раптове горе ми навіть не занурювались у питання спадщини. Потрібно було зробити останні почесті для свекрухи. Але тут з’явилася сестра чоловіка. Кілька років тому вона буквально втекла з дому зі своїх хлопцем й з того часу телефонувала раз у рік, та й то, лише коли потрібні були гроші. Ми навіть не знаємо, звідки вона дізналася про маму, адже чоловік не міг їй додзвонитися. Ще не встигли розійтися знайомі свекрухи, а сестра чоловіка почала розмови про спадщину. «Ну що, як будемо розв’язувати питання з квартирою. Продаємо, або ви мені заплатите мою частину доларами?» – запитала вона сидячи за поминальним столом.

Чоловік був шокований. Я не знала що відповісти, а останні друзі свекрухи навіть поспішили залишити квартиру. Вони не хотіли бути свідками такої сімейної драми. «Як спадщину ділити то вона перша, а коли потрібно було доглядати за мамою, то навіть трубки не брала,» – відповів мій чоловік. «Ти хоча б мала совість. Стільки років тебе носило невідомо де, а зараз хочеш квартиру. А ось дзуськи тобі,» – чоловік вистави кулак та склав загальновідому фігуру з трьох пальців. Його сестра почала скандалити. «Я також маю право. Це й моя квартира. Не хочеш по хорошому, тоді ми з тобою побачимося у суді,» – кричала вона.

Я не знаю, що б було, якби я не стримала чоловіка. Напевно б квартира не дісталася нікому. Добре, що його сестра вчасно вибігла. Але потім ми отримали лист з суду. Вона й справді зібралася судитися. Й адвокат сказав нам, що оскільки від свекруха не залишилося жодного заповіту, то квартиру доведеться ділити порівну. Ми у відчаї.