Разом з чоловіком ми працювали як kaтopжні та екoнoмили кожну копійку, що побудувати будинок, а коли все було готове, то він разом зі своєю мамою вuкинув мене на вулицю та подав на poзлyчення

В нашому селі було не так багато чоловіків, за яких можна б піти. Не знаю чому, але батьки не відпустили мене після школи на навчання у місто. Я й досі 0бражена на них за це. Як можна було старшим дітям дати освіту та квиток у життя, а мене змycuти до життя у селі. Але історія не про це.

Коли я почала працювати у місцевому господарстві, то до мене залицявся механізатор. Він був на п’ять років старшим. Я його пам’ятала ще зі школи. Коли я ще була дурненькою дівчинкою, він вже був хлопцем, за яким бігали всі дівчати. Я довго від нього відбивалася та намагалася не звертати уваги на його залицяння. Але так сталося, що на одній спільній вечірці ми залишилися вдвох. Це пізніше я дізналася, що все було з руки моєї подруги. Після того вечора ми почали зустрічатися.

Цукерково-букетний період в нас промайнув дуже швидко. Я навіть не встигла помітити, як стала його дружиною. Мої батьки були за. Вони будь-що хотіли залишити мене біля себе. З перших днів ми почали жити в його мами. Василь вирішив, що нам необхідно побудувати власний великий будинок. Для цього потрібно було працювати. Й закатавши рукава ми почали спільно збирати кошти на вже нашу мрію. Зранку я ходила біля нашого господарства, потім бігла на роботу, ввечері знову працювала біля будинку. Коли наставало літо, то ми починали їздити до лісу й збирати ягоди та гриби. Після такої важкої праці я ледь могла стояти на ногах. Так минув наш медовий місяць. Замість круїзів та теплих країн, які показували по телевізору, я бачила город та роботу. Так минули чотири роки нашого життя.

За цей час почалося будівництво нашого будинку. Мама Василя виділила нам земельну ділянку, де й почалися роботи. Місяць за місяцем виростали цегляні стіни. А ми продовжували працювати. Я з нетерпінням чекала на той момент, коли ми зможемо увійти у власний дім. Через чотири роки будинок був закінчений. Навіть був зроблений ремонт та меблі. Всі наші сусіди з подивом та заздрістю дивилися в нашу сторону.

А коли настав час переїзду, то чоловік змінився кардинально. Він довго не повертався з роботи, постійно затримувався, а інколи навіть й не приходив. Свекруха також змінила своє ставлення до мене. Все їй було не так. Я відчувала, що вони стали для мене чужими. А в один день чоловік п’яний сказав мені, що більше не хоче мене бачити й подає на розлучення. Зі сльозами я повернулася до батьків. А Василь привів нову дівчину до будинку. А через те, що все було побудовано на землі свекрухи, то й будинок належав їй. Я залишилася ні з чим.