ЖИТТЯ

Реабілітація свекрухи, яка змінила моє життя

Зі своєю свекрухою я ніколи не мала гарних стосунків. Вона одразу пояснила мені, що я не дотягую до її Олежика: то я погана господиня, то погана мама, то погана дружина. Словом, все як завжди. Свекруха моя, Інна Петрівна завжди мала до чого причепитися. Проте я ніколи не сварилась з нею, адже вважала її слова не вартими уваги.

Єдине з чим мені пощастило, це те, що ми живемо зі свекрухою в різних містах: ми з чоловіком у Львові, а свекруха в Тернополі.

https://publish.com.ua

Ми живемо у передмісті Львова, у просторому будинку, тому у літній період Інна Петрівна може часто приїхати, допомогти на городі чи з дітьми. Вона була залишитись в нас від декількох днів до місяця. Проте я не звертала уваги і завжди намагалась себе заспокоювати. Проте цього разу ситуація і життєва доля добряче над мною познущалось. Після того дня мені і досі мороз по шкірі, після цього моменту змінилось кардинально усе!

Реклама
Реклама

Останніми часами, свекруха почала себе погано почувати,  тому просила нас приїжджати до неї. Ми старались виділити вихідні на те, щоб доглянути за нею, проте у чоловіка були проблеми у бізнесі. Ми запропонували свекрусі найняти доглядальницю. Вона не погодилась. Вона приписала собі такі хвороби, що боялась перебувати під опікою чужої людини.

Інна Петрівна таки досягнула свого. її син поїхав у Тернопіль на відвідини, а мені сказав:

-Христю, треба мамі допомагати. Хто як не я? Я візьму відпустку на роботі, а ти будеш з дітьми тут. Навіть не знаю, як буду там без тебе, – зітхнув Олег.

Я нічого не говорила, а лише кивала головою і погоджувалась. Олега також можна було зрозуміти: один син в мами, то справді, хто, якщо не він.

Минуло два тижні. Чоловік і надалі перебував у матері. Згодом Олег сказав, що мамі все не краще, а тому він буде працювати дистанційно та доглядати її. Мене перехоплював подив, розчарування і смуток.

Одного вечора до мене подзвонила свекруха і заявила, що син залишається на пів року в Тернополі, оскільки саме такий час реабілітації Інни Петрівни. Я спочатку не зрозуміла чому мені дзвонить саме свекруха, а не Олег.

Моя подруга била на сполох і казала, що я веду себе дивно, так ніби хочу втратити чоловіка. Я вирішила послухати Зоряну та зібрала валізу і поїхала в Тернопіль. Дітей я залишила у своєї мами.

Я приїхала в Тернопіль без попередження, навіть нічого казати не хотіла, думала зроблю чоловікові сюрприз. Я придбала необхідні ліки, щоб трохи придобритись до свекрухи. Я знала, що Інна Петрівна навіть у час, коли занедужала все одно знайде причину посваритись.

Те, що я побачила на подвір’ї дому Інни Петрівни досі ніяк не вкладається в моїй голові: за столом у саду сиділа Інна Петрівна, Олег і ще якась жінка (приблизно 30-річного віку). Усі троє сміялись, пили чай та гарно проводили час.

-Отак значить! То у вас така реабілітація?, – знервовано крикнула я до свекрухи.

Свекруха від того, що я крикнула взялася за серце і показово впустила чашку з чаєм. Чоловік взяв мене за руку і повів мене у будинок.

-Я не зрозуміла? Що це за прикол?

-Заспокойся, Христю, попий чайочок. Ось тримай, – милим голосом звернулась з порогу свекруха.

-Який чай? Олег! Ми їдемо до дому! Збирайся.

-Навряд чи ти з ним поїдеш, – з насмішкою відповіла свекруха.

Потім свекруха почала говорити про те, яка погана жінка, що навіть до чоловіка не їздила. Потім почалась якась історія розлучення, одруження і все в тому роді.

-Інно Петрівно, ви що з глузду з’їхали. Яке ще розлучення?, – почала говорити підвищеним тоном.

А потім виявилось, що це не сюжет серіалу, а справжня історія, яка стосувалась мого чоловіка. В лікарні Інна Петрівна познайомилась з головною суддею в місті Тернопіль і почала розпитувати її про все потрошки. Дійшло до того, що свекруха домовилась з цієї жінкою про зустріч і знайомство з Олегом. Звісно, що ця суддя – заможна жінка, має хорошу машину та двоповерховий будинок. Вона вподобала Олега і в них закрутився роман. Суддя ще та стерва, підробила підписи і документи, розлучила нас. Вона ж знала, що Олег має двох дітей!

Виявилось, що все це було заплановано. Я була просто в шоці, як мій коханий чоловік міг так вчинити. Свої пояснення він навіть говорити мені не хотів, а ця його нова жінка висловила до мене велику жалість.

Після цього дня моє життя кардинально змінилось. Я приїхала до Львова сама, вдома мене чекали діти і моя мама. Тепер я знаю для кого буду старатись жити. Ось так буває, коли здавалось найрідніша людина може заподіяти тобі зло! Тепер я в статусі розлученої починаю нову сторінку свого життя.

 

Реклама

Також цiкаво:

Close