Реакція мами на те, що відтепер я теж мама!

Після народження старшої доньки мої стосунки з мамою дуже змінилися. Вона постійно прагнула приїжджати до нас додому і допомагати мені, але все це закінчувалося тим, що у кінці дня я плакала і більше не хотіла бачити її у своєму домі.

Вона постійно лише й говорила мені про те, що я неправильно роблю, вона засуджувала кожен мій крок і виправляла абсолютно все. Мені було від цього дуже боляче, тому що від її слів складалось враження ніби гіршої мами, ніж я, просто ніде у світі не знайти.

Я не знаю навіть, що було складнішим та болючішим у моєму житті – пологи чи допомога мами після них.

Я й досі пам’ятаю всі її слова після того, як у мене з’явилися великі груди та молоко. Я тоді так довго намагалась зберігати спокій, а після того, як вона йшла, просто закривалася у ванній і кілька годин плакала.

Я ще тоді не могла зрозуміти багато речей і для мене були такими далекими – побудова особистих кордонів та чоловік як захист мого спокою та доброго стану. Лише потім я це все зрозуміла й усвідомила, що весь це час донька віддзеркалювала всі мої емоції, вона все відчувала і була не менш втомлена цим всім, ніж я.

Тому в один день я попросила свого чоловіка зробити жахливе – попросити мою маму піти й так, щоб вона не поверталась до нас найближчим часом.

Я тоді довго не могла змиритися зі своїм же проханням, але на той момент це було найправильніше рішення, нехай і не таке просте, особливо після всього того поганого, що вона мені говорила довгий час.

Я не спеціаліст, проте у мене уже було двоє пологів, і я знаю, як ви можете себе відчувати після них і хочу вам дати кілька простих та дієвих порад:

Бережіть себе, так ви будете берегти дитину.

Кожна мить з дитиною прекрасна, навіть коли вона плаче.

Не бійтесь показувати людям свої особисті кордони, навіть якщо це їх образить.

Не витрачайте свою енергію на даремні сварки та суперечки.

Ви не повинні бути доброю та ідеальною для всіх.

Спочатку одягніть маску на себе і лише тоді на дитину.

А тепер я б хотіла почути ваші після родові історії з батьками. Як вони це сприймали, як допомагали, і чи ви дозволяли їм це робити?