Рідна сестра вирішила обманути мене й залишити без спадку!

Скажу чесно, що не очікувала, що моя рідна сестра зможе так легко прийти до мене відразу після смерті батьків й прохати, щоб я відмовилась від спадку!

Річ у тім, що моя сестра Інна жила з батьками, тобто й доглядала за ними й тепер вирішила, що я не маю жодного права на неї.

Мама у нас до того моменту, поки її не стало, працювала та отримувала пенсію, тато також отримував пенсію і всі ці гроші вони віддавали сестрі, щоб та купували продукти, таблетки, чи ще щось необхідне. А на відкладене й те, що залишалось Інна робила ремонти у домі, провела додому газ та воду. Не скажу, що її було легко, бо наш тато полюбляв випити, але грошей у них точно вистачало.

У мене ж була дещо інша ситуація. Я пішла у невістки й через це достатньо настраждалась. Чомусь свекруха любила свою меншу доньку більше, ніж старшого сина, тому допомагала виключно її, не тільки грошима. Наприклад, я до 17 працюю, а діти повертаються додому на 2-3 години раніше. Звичайно, вони голодні й були б раді перекусити тим, що приготувала їх бабця, але вона готує лише для себе зі свекром та сім’ї доньки, що живе через кілька будинків. А мої діти повинні чекати доки я повернуся з роботи й швиденько їм щось приготую.

З часом я зрозуміла, що у моєї мами з татом та ж сама проблема, що й у свекрів – вони любили своїх молодших дітей більше, ніж старших, тому дочекатися від них допомоги було майже неможливо. І я вже мовчу про те, що мої діти майже ніколи не бачили подарунків з обох сторін бабусь та дідусів.

Звичайно, сестра жила з батьками, володіла їхніми грошима, не мала дітей, то й могла ремонти роботи, я ж могла тільки допомогти їм по господарству та так навідати з гостинцями. Тому, коли до мене прийшла сестра з розмовою про те, що мені варто написати відмову від хати, бо я там нічого не зробила, то я і не стала перечити, а пішла й написала.

Коли про це дізнався чоловік та свекри, то вони ще довго дорікали мені, що прихистили мене біднячку, яка після смерті батьків навіть копійки не отримала. Я ж була рада за сестру, що хоч її життя добре складається. Вона одружилась і стала гарною господинею у нашому батьківському домі.

Де ж я пішла не тим шляхом, що тільки й чула докори?