Рік у нашої сім’ї був не дуже вдалим, чоловік потерпів великі збитки, тож ми почали економити. Нещодавно вирішили зібратися сім’ями з кращою подругою. Вона з чоловіком прийшла до нас у гості, але, оглянувши квартиру та приготоване частування, назвала нас «жeбpaками»

З Машею ми познайомилися під час навчання в університеті. Ми обоє приїхали з невеличких містечок, тож разом проживали в одній кімнаті гуртожитку. У нас завжди було все спільне, і після закінчення навчання ми продовжували товаришувати. Я майже відразу вийшла заміж, але про подругу не забувала, та моєму чоловікові вона чомусь відразу не сподобалася.

Родом я з невеликого містечка, але я завжди мріяла про щось більше. Намагалася в школі навчатися добре, вступила на бюджет, жила в гуртожитку та підробляла на вихідних. Після того, як я закінчила університет та влаштувалася на роботу, мої батьки та бабуся зробили мені великий подарунок – купили двокімнатну квартиру в місті. Бабусі потрібен був постійний догляд, тому мої батьки забрали її до себе. Свій будинок бабуся продала, а батьки доклали грошей, так і вийшло, що після закінчення навчання я вже мала власну квартиру в місті.

Я була відмінницею під час навчання і старанно працювала, тому вже через два роки отримала підвищення. Також у цей час я зустріла майбутнього чоловіка. Андрій був гарним, високим, добрим та перспективним. Він мав власний бізнес, який тільки почав розвивати. Андрій жив на винайманій квартирі, проте у нього був власний автомобіль. Ми одружилися, жили в моїй квартирі. Через рік я дізналася, що вагітна. Я народила хлопчика. Бізнес чоловіка пішов угору, тож я спокійно сиділа в декреті. Коли я дізналася, що вагітна вдруге, чоловік подарував мені автомобіль. Я більше не працювала, займалася дітьми.

Чоловік добре заробляв, тож ми обміняли квартиру на трикімнатну – з великою кухнею та двома балконами, як я і мріяла. Наші діти нічого не потребували, ми завжди купували їм усе найкраще. Відпочивати ми їздили три-чотири рази на рік, часто за кордон.

Весь цей час я намагалася підтримувати гарні стосунки з Машею. У неї життя складалося не так вдало: квартиру вона винаймала, працювала за копійки, особисте життя не лагодилося. Потім вона знайшла собі чоловіка з квартирою та швиденько вийшла за нього заміж. Жили вони небагато, проте всього вистачало. Маша народила хлопчика. Ми часто збиралися сім’ями, я намагалася допомагати Маші – давала гроші, завжди дарували гарні дорогі подарунки. Мій чоловік був не в захваті від нашої дружби, адже Маша йому ніколи не подобалася, та терпів.

Останній рік у нашої сім’ї був не дуже вдалим, чоловік потерпів великі збитки, я вийшла на роботу, тож ми почали економити. Я купувала недорогі продукти та побутові речі, а відпочивали ми в Україні. Натомість у моєї подруги та її чоловіка справи пішли вгору, я дуже за неї раділа.

Нещодавно вирішили зібратися сім’ями з кращою подругою. Вона з чоловіком прийшла до нас у гості. Я приготувала звичні закуски: салати, бутерброди, пиріг з яблуками та фрукти, цукерки. Я провела подругу у ванну, щоб вона помила руки. Вона оглянулася та зауважила, що в мене шампунь із мас-маркету: «Таким тільки жебраки користуються, фу, я давно вже купую тільки професійний догляд!». Чесно, мені стало неприємно та якось соромно, але я вдала, що все гаразд. Потім ми пройшли на кухню, але, побачивши частування, подруга знову висловила своє «фу»: і продукти в нас найдешевші, і нічого «кращого» я не могла вигадати. Потім ми почали говорити про відпочинок, хто куди планує на травневі свята. Подруга похвалилася, що вони їдуть за кордон. Ми ж планували поїхати до моїх батьків: там банька, озеро, чисте повітря, шашликів можна насмажити. «Ага, так і роблять справжні жебраки!» – зауважила Маша. Мені стало дуже образливо, та мій чоловік не став терпіти такого ставлення та просто виставив гостей за двері.

Я перестала спілкуватися з Машею, Але й досі не розумію, чим я заслужила таке ставлення? Невже після того, як бізнес мого чоловіка постраждав і більше не приносив великих грошей, я перестала бути її подругою?