Коли Артем закінчував університет, то неочікувано для всіх, зробив пропозицію одружитися своїй однокласниці, першій красуні на всю школу, Оленці. Окрім того, що Оленка була неписаною красунею, вона ще й була розумною, доброю та вихованою. Їй також подобався хлопець, і вона сказала, що згодна, але весілля потрібно робити вже після того, як вони двоє захистять дипломи.
Артем повідомив радісну новину про весілля мамі, але та нічого і чути не хотіла. Вона наполягала, що син має одружитися з їхньою сусідкою Валею, а якщо він не хоче з нею одружуватися, то хай взагалі не одружується. Окрім цього, вона наполягала, що він повинен на перше місце ставити кар’єру, адже її головною мрією було, щоб її син став успішним і багатим.
Чому ж вона так хотіла, щоб він одружився з Валею? Все просто, вона була з багатої та успішної родини, яка могла дати її синові хороший старт, а Оленка не мала нічого за спиною, була бідна, як церковна миша.
«Роби що хочеш, але мені потрібна ця невістка!» – кричала мама до сина!
Артем намагався довести матері, що він любить Оленку і хоче з нею провести життя, але та нічого чути не хотіла, говорила, що, якщо вони одружаться, то вона свого благословення не дасть, прокляне їх. Загалом, Артем злякався, з Оленкою їхні стосунки погіршилися, бо він почав від неї віддалятися, та одного дня мамина мрія здійснилась. Він почав зустрічатися з Валею, а потім одружився з нею.
Після тихого одруження з Валею у них почалось сімейне життя, хоча Артем досі робив все, щоб Оленка не дізналась про його одруження.
Її батьки дуже допомогли зятеві, якого любила донька. Вони купили їм окремий будинок, допомогли йому побудувати кар’єру та почати заробляти хороші гроші. Довгий час у них все було добре, але, коли мова заходила про дітей, то вони завжди сварилися, тому що Артем їх не хотів від неї. Одного дня Валя втомилась це терпіти та пішла від нього, подавши на розлучення.
Двом розведеним людям було уже близько 40 років. Валя майже відразу вийшла заміж і через рік народила сина, тоді й колишній вперше побачив на її фото щасливу посмішку. А сам він тим часом намагався знайти Оленку й помиритися, але її ніде не було. Через спільних знайомих він дізнався, що вона переїхала з якимось іноземцем за кордон, говорять, що у неї вже і діти є.
Артем повернувся на стару мамину квартиру, часто вечорами переглядав свої фото з Оленкою. І не міг пробачити ні собі, ні матері ту помилку, яку допустив багато років тому.
