Якби мені цю історію хтось розповів, то я, чесне слово, не повірила б. Але це сталося на моїх очах. Тому хочу повідати і вам про цей випадок. Усі люблять справедливість. І коли зустрічаються нaxaбні люди, які вчиняють нecправедливо, на душі стає вкрай непpиємнo.
Я працюю в Польщі. Додому рідко приїжджаю. І ось, нарешті, вдалося взяти відпустку та їхати на Різдвяні свята до родини.
Їхала я автобусом. Добре, всі пасажири були веселі та привітні. Це, мабуть, через те, що всі були у гарному настрої, бо поверталися на Батьківщину.
Коли ми доїхали до кордону, наш автобус довго стояв. А потім до салону зайшов один митник. Він був товстим не тільки з вигляду, а ще й зажерливим, з усіма зневажливо говорив.
Знахабнілий чоловік почав прискіпуватися до однієї пасажирки. Це була жінка, яка сиділа позаду мене.
Вона тримала у руках новенький ноутбук. Митник, не привітавшись, відразу запитав:
– А Windows на ноуті ліцензійний?
– Звісно, тільки купила. Везу племіннику.
Зрозуміло стало, що митник намагається видурити пристрій у жінки.
– А ви його задекларували?
– Ні. – жінка здивованими очима дивилася на митника.
– У такому випадку мені доведеться його вилучити.
В ту мить жінка зробила те, чого ніхто не очікував. Вона високо підняла ноутбук, а потім різко кинула його на підлогу. Мені до крику було шкода новеньку техніку. А далі жінка спокійно промовила:
– А тепер я зателефоную до Ткаченка і повідомлю йому, що ви винні мені тепер 3000 євро.
Митник почервонів. А потім почав швидко промовляти:
– Зачекайте… Хіба не можна зразу було повідомили? Зараз я повернусь.
Ошелешений митник стрімко вискочив з автобуса. Через 5 хвилин він повернувся і віддав жінці гроші. Потім довго вибачався. Пасажирка відповіла:
– Мені ваше вибачення байдуже. Як не до мене, то до когось іншого причепитеся. А ось людям зіпсували настрій у новорічну ніч. Думаю, що Ткаченку буде цікаво про це дізнатися.
Митник швидко знову направився до виходу. А потім він повернувся із двома пляшками шампанського та пакетом мандарин.
– Пригощайтеся, шановна. Це для вас у новорічну ніч.
Поверталися додому, смакуючи ігристе та мандарини. А за вікном спостерігали за святковими феєрверками.
Не знаю я, хто такий Ткаченко. Та завдяки йому вдалося поставити знахабнілого митника на місце і відстояти справедливість.
