ЖИТТЯ

Руслан сор0мився своїх батьків. Через те він і не хотів знайомити з ними мене, свою майбутню наречену. Б0явся злякати

Після закінчення університету я влаштувалася на роботу. Але працювати мені потрібно було у сусідньому місті. Тому довелося орендувати квартиру.

На роботі я познайомилася з порядним молодим чоловіком. Його звали Руслан. Він відразу почав допомагати мені освоїтися на новому місці, радив, як і що краще зробити. Одного разу він зачекав мене після роботи, щоб провести додому. А потім – допомагав з ремонтом у квартирі.

Поступово наші стосунки ставали близькими. Руслан часто залишався у мене ночувати. Зранку ми разом йшли на роботу. Колеги здогадувалися, що між нами щось є, а ми вже й перестали це приховувати.

Реклама

Але мене бентежило, що Руслан призначає мені зустрічі сам або приходить до мене. Я ніколи не бачила його батьків, хоча сама познайомила хлопця зі своїми татом і мамою. Він навіть не розповідав, де вони живуть. Як тільки я намагалася поговорити про це, переводив розмову на іншу тему.

Знайомство з батьками Руслана відбулося зовсім не очікувано. Мій хлопець захворів і не вийшов на роботу. Тоді я взяла адресу і поїхала до нього. Постукала у двері, відчинили. На порозі стояв маленький чоловічок. Він був карликом. Із кімнати вийшла жінка такого ж зросту. Ці люди виявилися батьками мого Руслана.

Ми познайомилися і цілий вечір провели разом. Марина Йосипівна та Дмитро Павлович, батьки мого хлопця, були добрими і приємними людьми. З того дня вони стали для мене ріднею.

Ми з Русланом побралися і тепер живемо разом. Наші батьки дружать між собою. І скоро ми очікуємо поповнення у нашій родині.

Реклама

Також цiкаво:

Close