З під її плаща виднівся животик. Ніхто з пасажирів навіть і не думав поступитися місцем. Я не витримала та звернулася до того кремезного чоловіка який сидів недалеко.

Після закінчення робочого дня, я попрямувала на зупинку. День видався важкий, була дуже стомлена, ще й в автобусі не було вільних місць. Поклавши сумки з продуктами між ними стою. Недалеко від мене сидів здоровенний чоловік. Він зайняв майже два сидіння, розкинувши свої ноги в обидві сторони.

З кожною зупинкою людей ставало все більше і більше. Згодом я помітила, як зайшла молода дівчина, і швидко схопилася за поручні, адже водій різко рушив. З під її плаща виднівся животик. Ніхто з пасажирів навіть і не думав поступитися місцем.

Я не витримала та звернулася до того кремезного чоловіка який сидів недалеко:

– Мужчино, будь ласка, поступіться місцем вагітній жінці.

Але чоловік навіть і не глянув у мою сторону. Усі мовчки спостерігали за тим, що відбувається. І ніхто навіть у той момент не захотів допомогти.

Якщо на моє прохання жодної реакції, тоді потрібно діяти рішуче:

– Мужчино, негайно вступіть місце вагітній жінці! Я думаю, що Вам легше постояти ніж їй!

Чоловік зверхньо глянув на мене, нещиро посміхнувся і сказав:

– Через дві зупинки я вийду, от тоді й встану якраз!

Такого нахабства я не змогла терпіти. Мене це настільки розгнівало, що я вирішила провчити цього нахабу. У своїй сумочці я завжди ношу воду. З тієї злості я дістала її та вилила на нього.

Він ніби оскаженів, швидко піднявся та кинувся до мене. Пощастило, що поряд були справжні мужчини, вони стали на мій захист та виставили нахабу на найближчій зупинці.

Всі пасажири були вдячні мені за такий вчинок. Тепер думаю, що цей мужчина усім буде уступати місце.