Сергій нарешті достукався до дружини, яка не хотіла пускати його до дитини

Сергій вперше побачив Світлану, відколи вона влаштувалась на картонну фабрику, де він працював вже понад 4 роки. Вона була висока й приваблива. Де б вона не проходила, робота завмирала, й всі дивились лише на неї. Як не дивно, він в неї миттю закохався. Спочатку вона відмовила йому, але він не здавався. Допоміг їй опанувати роботу й навіть премію отримати за старанну працю, й після вона погодилась на побачення. 

Вже за рік вони одружились. І дуже скоро народився малюк — охрестили Матвієм. Минуло два роки, як одного разу до Світлани постукала у двері жінка й оторопіла, побачивши її. Виявляється Сергій мав з нею романтичні стосунки, але сказав, що живе з хворою матір’ю, яка ненавидить жінок. Але коханка вже не довіряла його словам так сильно, як на початку стосунків, й вирішила таки прийти й одним оком глянути на його матір, щоб розвіяти сумніви. Виявилось — навпаки. Побачила те, чого боялась — його дружину з сином, про яких ні слова не чула.

Світлана в гніві прогнала Сергія й заборонила йому бачитись з дитиною. Суд визнав її єдиним опікуном. Тут вже нічого не вдієш. Кожного місяця він намагався побачитись й поговорити з сином, але колишня дружина не дозволяла через образу. Він вже одружився з тією Вірою, яка й приходила до Світлани “в гості”, й вона вже вагітна від нього, але про сина Матвія він забувати не збирався. Може, чоловік він і поганий, але батько мав залишитись хороший! Врешті за вмовлянням батьків, вихователів й подруг, вона таки дозволила Сергію навідувати сина. Хоч як їй не прикро, але через образу та зраду совість їй не дозволила розлучити батька з сином.