Сергій був звичайним школярем. До науки не дуже тягнувся, а от фізична підготовка у нього була відмінною. Він завжди поспішав на допомогу стареньким на вулиці або захищав інших, які не могли за себе постояти.
У школі була компанія хлопців, які постійно ображали менших. Сергій, щоб захистити слабших, ліз у бійку, за що вчителі його не дуже любили. Директор часто збирав всіх учнів на виховний захід, який був присвячений поведінці Сергія. Він принижував його при всіх і казав, що якби була жива його мати, то їй би було соромно за його погане навчання і поведінку. Щойно хлопець чув про матір, сльози наверталися на очі, і він тікав зі школи, щоб ніхто не бачив його сліз.
Хлопець залишився сиротою при живому батькові. Тато часто пиячив, і в один із вечорів в черговий раз підняв руку на матір. Мабуть, не розрахував сили, тому після декількох днів в реанімації мати померла. Батька забрали до в’язниці, а дітлахів віддали бабусі. Сергій – найстарший з трьох дітей, тому він старався якомога більше виконувати домашньої роботи, щоб старенька не так втомлювалася.
Сергій згадав, як вони з мамою часто ходили до річки. У них було своє улюблене місце, звідки відкривалися чудові краєвиди. З такими спогадами хлопець і дійшов до такого знайомого і рідного місця.
Ще здалеку він помітив, що на березі хтось метушиться. Хлопець відразу зрозумів, що сталося щось недобре. Він, не роздумуючи, кинувся на допомогу.
Виявилося, що дівчина із меншим братом гуляли на березі та хотіли поковзатися на льоду. Крига виявилася тонкою, тому дуже легко провалилася під ногами хлопчика. Він опинився у людяній воді, а, оскільки не вмів плавати, то почав тонути. Дівчина щосили намагалася його витягнути, але нічого не вдавалося. Їй бракувало сил.
Сергій швидко скинув взуття та куртку й пірнув у ополонку. Хлопчика вдалося швидко витягти з води. Хоча Сергієві й самому було дуже холодно, він чимдуж помчав у село до найближчої хати, щоб зігріти хлопчика.
Звістка про цей випадок облетіла все село. Через деякий час, коли Сергій і сам оговтався після переохолодження, у школі знову було зібрано виховний захід за участю всіх учнів школи. Головним героєм цього дійства знову був Сергій. Цього разу привід був приємний. Начальник місцевої Служби порятунку вручав хлопцеві подяку за відважність. Він дякував йому за допомогу і пропонував підтримку при вступі до академії, де готують спеціалістів для їхньої служби.
Директор школи теж дякував хлопцеві. Йому навіть стало соромно за ті болісні слова, які він говорив раніше, тому чоловік при всіх вибачився перед хлопцем. Не всі ж мають бути академіками та науковцями. Професія рятівника теж дуже важлива.