ЖИТТЯ

Сестра відмовилась стати хресною моєї доньки, тому що я «oбiбpaла батьків»!

Недавно мені зателефонувала моя сестра Оля і повідомила, що не хоче бути хресною для моєї доньки. Взагалі, стосунки у нас були хороші й нічого не «віщувало біди», але після однієї новини вона перестала приїздити у рідне місто, а потім і зовсім відповідати на наші дзвінки. Говорити могла лише з мамою, але це було дуже коротко і сухо, мов перевірити, чи у нас все добре.

З сестрою у нас різниця у 10 років, тому розумітися ми почали, коли обидві подорослішали. Звісно, у дитинстві вона зі мною гралась і гуляла, але близькими нас назвати не можна було, а ось після того, як вона пішла в університет, ми почали ближче спілкуватися, стали близькими подругами. Я дуже чекала, коли вона повернеться у рідне місто, але вона залишилась у столиці, почала будувати там кар’єру, тому ми переписувалися та зідзвонювалися.

У сім’ї всі пишаються Світланою, тому що вона змогла влаштувати своє життя: знайти роботу, купити квартиру і, навіть, взяти в кредит авто. Звісно, на це у неї пішов не один рік, але ми всі захоплювалися нею. Шкода було лише те, що мені й досі не пощасливилось няньчити племінників, бо сестрі було не до одруження, вона поки турбувалась лише про свою кар’єру.

Реклама
ru.freepik.com

І все було чудово у наших стосунках, доки я не вирішила поділитися з сестрою радісною новиною про те, що батьки подарують нам з чоловіком квартиру на народження доньки. Весь цей час ми жили на орендованій і намагалися відкласти кошти на щось своє, звісно, це затягнулось, а після народження дитини такі думки взагалі доведеться сховати до нових віників, тому такий подарунок моїх батьків – мрія.
Розповідала я це сестрі, щоб вона пораділа за нас, бо сама давно говорила, що нам потрібне власне житло, але натомість я вислухала цілий вагон докорів про те, що «обібрала» батьків. Після цього дзвінка вона не виходила з нами на зв’язок десь місяць, навіть, батьків ігнорувала, які, звісно, дуже хвилювалися, що сильно образили старшу доньку.

Якщо чесно, то поведінка моєї сестри дуже дитяча. Вона живе у столиці й там ціни на квартиру удвічі більші, ніж у нашому маленькому місті. Та й сім’ї та дітей у неї немає, тому з купівлею квартири вона могла не поспішати. Вона ж сама захотіла купити її, ніхто не змушував. Та й батькам ми постійно допомагаємо, бо ми під боком, а вона лише на свята приїздить погостювати й відразу назад у місто. Якщо у неї все і так є, то для чого потрібні ці дитячі образи?

Я не можу зрозуміти поведінку сестри. Чому вона не скаже, що саме її образило? Чи вона очікує, що я відмовлюсь від подарунка батьків, тому що вона сама заробляла на своє житло? Чи продам квартиру і поділю гроші з нею? Невже для неї гроші завжди були важливіші за збереження теплих родинних стосунків?

Реклама

Також цiкаво:

Close