Ще не бачила, але вже Heнaвидить свою невістку!

З Оксаною ми познайомилися, коли мене відправили на службу у її місто. Я довго її добивався, а потім наші стосунки почали так стрімко розвиватися, що я не встигав про все розповісти близьким людям. В один момент, перед кінцем служби, я зрозумів, що більше не зможу без неї та зробив їй пропозицію.

Незабаром ми одружилися, і я лише після цього розповів мамі, що тепер одружений. Вона вирішила, що на мене так повпливала наречена і зненавиділа її за це, хоча ще ні разу й не бачила.

Після одруження ми почали винаймати невеличку квартиру у тому ж місті, й одного дня до нас у гості навідалась моя мама. Вона нікого не попереджувала, приїхала зранку, я відкрив їй двері та попросив хвилину зачекати, але вона вирушила на кухню, де Оксана готувала нам сніданок у моїй футболці, яка лише ледь прикривала її «булочки». Мама була сама не своя від злості й сказала, що моя дружина дуже легковажна.

Весь наступний день вона шукала, до чого б причепитися в Оксані, а коли поїхала, то почала мені писати та дзвонити лише для того, щоб її ображати. Вона невтомно повторювала, що я повинен з нею розлучитися. Незабаром сталось саме так, як і хотіла моя мама.

Минуло два роки від попереднього шлюбу, і я знайшов собі нову дружину – Олену. От лише вона теж не підходила моїй мамі, тому що мала «причеп», а саме – сина від першого шлюбу. Вона вважала, що таким жінкам взагалі не варто виходити заміж удруге, хоча я з нею й сперечався. Моя Лєна була взірцем жіночої мудрості, доброти та краси. Я продовжував надіятися, що з часом вони почнуть ладнати. На жаль, цього так і не трапилось.

Мама тепер діставала не тільки мене з розлученням, а й мою дружину, постійно намагалась її провокувати, підштовхувала на зради з іншими чоловіками, що тільки не робила. Олена намагалась залишатися при здоровому глузді та зрозуміти мою маму, хоча це було складно.

Невдовзі Олена повернулась у рідне місто на місяць, її мама зламала ногу, за нею був потрібен догляд. Тоді мама ще більше переконувала мене у зрадах, а дружина лише говорила, що у неї для мене є радісна новина. Коли вона повернулась, то розповіла, що на нас чекає поповнення.

Через кілька місяців ми дізналися, що у нас буде двійня, і ми двоє були дуже щасливими, от лише мама не давала нам спокійно жити. В Олени все частіше були емоційні зриви, вона ж вагітна, й одного разу вона просто виставила маму за двері. У той день мама мені подзвонила і розповіла, що дружина ледь її не побила й так плакала, що я повірив. Повернувся додому і накинувся на дружину, вона мені пояснила, як все було насправді, але це вже був той самий початок кінця.

На восьмому місяці вагітності ми розлучилися і суд порадив нам зробити аналіз на встановлення батьківства. Звісно, там не обійшлося і без мами, яка всюди кричала, що Олена їх нагуляла, але жінка була не проти.

Незабаром нам прийшов результат: «Ймовірність вашого батьківства становить 99,9%». У розмову з лікарем відразу втрутилась моя мама.

– Вибачте, а чому ж не всі 100? У вас не точний результат?

– Точний, це ваші діти та онуки.

– А що той 0,01%? Залишили собі можливість похибки, тому що вам дали хабар?

Лікар вирішив нічого не відповідати. Зараз я втретє одружений, з дітьми продовжую спілкуватися, а от будь-які зв’язки з мамою обірвав…