Коли дев’ятикласниця Леся розповіла мамі про вaгiтнicть, то та відразу сказала, що народжувати у такому віці абсурд й потрібно йти на aб0pт, інакше ж немає чим годувати дитину, немає й батька малюка, який би допоміг, а вона не хоче тягнyти на собі зaйвий рот. Дівчина ж нічого з цього не хотіла чути, її не лякало, що скажуть люди, що вона народжує без чоловіка та так рано, не хотілося їй втрачати свою дитинку.
Оксану не полишали думки про вагітність доньки, але нічого з цього не могло вкластися у неї у голові, тим паче донька сиділа й мовчала, мов нічого не сталось, пояснювати нічого не хотіла, літала у своїх думках.
Юна Леся вже знала, що її синочка зватимуть Льоша, і вона ніяк не могла зрозуміти, чим ще ненароджений малюк міг так не догодити матері, що вона хотіла його позбутися.
Її коханий, батько Олексія, втік, коли дізнався про вагітність Лесі. Вони були знайомі рік, весь цей час двадцятирічний Максим був ідеальним хлопцем, робив все для дівчини, а коли дізнався про майбутню дитину, то дав ясно зрозуміти, що у нього ще все життя попереду, і він не збирається його ламати через дурість. Леся буда переконана, що у ньому говорить страх, але, поживши з цією думкою кілька днів чи тижнів, хлопець повернеться до неї з вибаченнями та зробить пропозицію. Навколо неї було чимало прикладів молодих сімей, що постійно сварилися, але потім обов‘язково мирилися, і все у них було добре.
Мама ніколи й подумати не могла, що донька зможе так рано завагітніти, хоч вона і розуміла, що головна провина у цьому лежить саме на ній, яка постійно шукала чоловіка для трьох дітей, яка була на роботі, щоб дати їм краще життя і зовсім не цікавилась тим, як вони живуть, що у них відбувається, вона вирішила, що ті й самі здатні скерувати своє життя. І от до чого це привело…
Звісно, вона знала, що у доньки є якийсь хлопець, але хто він та до чого можуть привести їхні прогулянки вона й уявити не могла. Aбopт для неї також не був виходом, хоч вона і намагалась переконати доньку в правильності цього вибору в пориві гніву. Наступного дня новиною вона поділилась з найкращою подругою, яка дала пораду підшукати бездітну пару й віддати дитину їм, тоді і доньчине здоров‘я можна зберегти, й принести користь людям, які на це заслуговують.
Для матері цей варіант був найкращим, тим паче чула, що такі пари добре віддячують своїм помічникам, а заробити їй як самотній мамі було завжди потрібно.
Але вдома вона зрозуміла, що такий варіант не для неї, що якби воно не було й не складалось, жити їй доведеться з онуком, бо не могла вона так просто позбутися своєї кровинки, хоч для неї це лише додасть клопотів.
Що ви думаєте про ситуацію у якій опинилися Леся та її мама?