Що робити, якщо чоловік нечуп@ра, скрізь усе р0зкидає і губuть? Можливо, краще р0злучuтuся?

Понад десять років я живу в шлюбі з не0хайним та нечупapним чоловіком. А точніше – не живу, а cтpaждаю. Звичайно, він ходить на роботу, може і посуд помити, і шкарпетки свої скласти. Але це ненадовго. Проходить день – на столі знову крихти від вечері і брудний посуд, білизна чорна від нeмитих ніг, за кріслом відчувається сморід зношених шкарпеток.

Я думала, з’являться діти, і чоловік виправиться, стане охайним, буде привчати й дітей до порядку. Але ж ні. Йому й до дітей справи немає. Весь свій вільний час він витрачає на перегляд голлівудських бойовиків або новин.

Щось зробить по дому (наприклад, полицю приб’є), то інструменти валяються там, де він працював. Я потім їх сховаю від дітей, а він ходить шукає. Постійне запитання «А де мої труси?», «Де викрутка?», «Ти не бачила пульта?» мене просто вже вбивають. Речі брудні зніме, зверне і прямісінько у шафу до чистого одягу кладе. А я тоді декілька годин розбираю, що його прати, а що – прасувати. Ну не свиня? Ну прямо не дві дитини у мене, а три. Невже важко за собою все прибирати і класти все на свої місця?

Я вже що тільки не робила, які міри не приймала! І сварилася з ним, і через батьків його намагалася впливати, навіть інтернет блокувала. Безрезультатно все. Мені це вже набридло, чесне слово!

Я що – служниця якась? Чому у мене вільної хвилинки немає, не присідаю за день ні на трохи? Все прибираю, як не за дітьми, то за своїм чоловіком.

Зараз ось пишу цей допис, а він лежить на дивані, давиться круасанами і витріщився в Ютуб.

До дітей він взагалі байдужий. Таке враження, що вони йому тягарем є. В нього ж і друзів немає навіть. За інтимні стосунки я взагалі промовчу! Він вважає, що я повинна одягати сексуальну білизну та панчохи і зваблювати його, якщо чогось мені заманеться. Ні турботи, ні ніжності, ні слова лагідного від нього не дочекаєшся. Навіщо я живу з ним? Не зрозуміло…

Придбали йому набір крутих фірмових інструментів на день народження. Думаєте, він хоч раз його відкрив? Я розгнівалася і закинула його у шафу, щоб він пилюкою не припадав у кутку спальні. Все одно він йому не потрібний!

За автомобіль взагалі промовчу. Він звик свою жирну дупу возити скрізь у ньому. Скоро вже до туалету на машині їздити буде. Зате я сумки з магазину два кілометри сама несу. От такий у нас господар! А не дай Боже, машина зламається, то він же її ремонтувати рік буде, бо руки не з того місця виросли.

Вибачте, що сварюся, але це вже крик душі. Бо я втомилася від цього безладу та хаосу. У нашій квартирі нічого ж знайти не можна.

Я люблю ходити на природу, милуватися її краєвидами, тим паче, що річка від нас  недалечко. Просила – пішли зі мною хоч раз. То він раз тільки і сходив. Краще ж провалятися цілий день на дивані чи просидіти за телефоном.

Не розумію, як з доброго та порядного хлопця мій чоловік перетворився у такого ледаря та нечупару? Можливо, я десь помилку зробила?

Втомилася дуже від такого життя. Все на мені завжди: прибери, попери, погодуй, попрасуй, вимий, піднеси. А ще лише на мені виховання дітлахів. А тут теж: «їсти, пити, каки». Чому я жінкою тільки народилася? Зразу б казали, що ми рабині у цьому житті.

Єдина відрада – це робота і природа. Свекор з свекрухою на його стороні – типу він хороший, а я паскуда. Колись все його мамі висказала, то вона довго після цього ображалася.

Сил моїх більше немає. Може, хтось щось порадить? Чи має наш шлюб хоч якісь шанси на покращення?  Чи краще розлучитися?