Дядько мого чоловіка завжди був безцеремонним. Він говорив все, що йому спадало на думку. Скільки свар0к було у родині через його довгий язик та безкультурність. А він наче й не помічав того, що своїми словами міг когось засмутити. Так сталося й на Миколая.
Ми католики. Цього року вся родина прийшла до нас святкувати Миколая. Я цілий день готувала, щоб вразити їх своїм талантом. Скільки різних рецептів та сторінок я перегортала в телефоні, щоб знайти щось цікаве та оригінальне. Вишенькою на торті моєї кулінарної майстерності став новий салат. Лише від списку його інгредієнтів могла потекти слинка: Ананаси, креветки, кальмари, куряче філе, манго, листя салату, кілька соусів, приправи, які я шукала декілька днів. Коли я це готувала, то очікувала, що родичі будуть у захваті від такої страви. Але вийшло все навпаки.
Дядько мого чоловіка прийшов до нас з жінкою у гості вже без настрою та очевидно мав намір зіпсувати його всім. Його не пустили у маршрутку через kapaнтинні обмеження, й вони вимушені були їхати на таксі, що не подобалося йому через зайві витрати. «Вип’є кілька чарок й заспокоїться,» – сказав чоловік. Та де там. За столом він тільки те й робив, що все обговорював. Й тут випалив: «Щось твій салат не смачний, напевно ти розучилася готувати». Я аж почервоніла від злості (або від коньяку). Та цей салат коштує більше ніж він отримує пенсії. Я так старалася та все готувала. А він одним словом осоромив мене перед всіма родичами. Хотілося одягти тарілку йому на голову. Добре, що чоловік взяв мене за руку та почав заспокоювати, а то б родинні посиденьки могли закінчитися травмпунктом.
