Ніколи не думала, що таке може трапитися зі мною. Але мій шістнадцятирічний син приніс додому немовля!
Мене звати Ліда. Все своє життя я прожила в одному селі, де й познайомилась з чоловіком та народила йому сина. Життя у нас було добре та щасливе, але коли сину було десять років, його батька не стало. Це було великою втратою для нас, але я розуміла, що можу розраховувати лише на себе й робила все, щоб син не тільки жив у достатку й був чесною та доброю людиною. І ось тепер я пожинаю плоди такого виховання.
Після 9 класу мій син вступив у коледж у районі, додому потрібно було їздити більше, ніж 40 хвилин, тому ми прийняли рішення, що поки житиме він у гуртожитку. З навчанням у нього все було добре, але ось особисте життя добряче підвело…
Це було закінчення другого курсу я дочекатися не могла, коли повернеться мій помічник та моя радість, але він повідомив, що затримається ще на тиждень. Я не надала цьому значення, але коли зранку син приніс у руках новонародженого малюка, ледь не втратила свідомість. Я навіть протерла очі й випила води, бо з того подиву вирішила, що у мене галюцинації, але це було правдою…
– Мамо, час і тобі познайомитися з Аліною.
– З якою ще Аліною? Чия це дитина? Чому ти приніс її сюди?
– Мамо, це моя дитина… Я не міг просто так покинути її у пологовому будинку.
Як же мені тоді хотілось вірити, що це все мені сниться, я навіть щипала себе й перераховувала пальці, але нічого не змінилось – син стояв з немовлям на руках.
– Ти мені хоч поясни, як це все сталось, звідки у тебе донька…
– Мамо, зараз все розповім.
Почав він свою розповідь з переїзду до міста. Про його знайомство з Ірою, і те, як сильно вона йому подобалась, бо була особливою, не схожою на інших дівчат. Вона була сиротою, тому завоювати дівчину звичайною любов’ю та турботою виявилось нескладно. Вони стали парою, а потім син був змушений повернутися у село, перші літні канікули.
Приїхавши назад Олег дізнався від друзів, що Іра хотіла накласти на себе руки, бо хвилювалась, що хлопець так довго не з’являється, а значить він покинув її. Для нього це було свідоцтвом про велике неземне кохання, тоді у них і розпочалися дорослі стосунки, а потім дівчина завагітніла.
Олег боявся, що я не пробачу його, якщо дізнаюсь про це, тому вони вирішили чекати, доки їм двом виповниться 18 років, щоб одружитися. У кінці травня Іра народила, проте пологи для молодої дівчини виявилися надто складними, і її не стало. Ніхто й не здогадувався, що у дівчини були серйозні проблеми з серцем.
Олег «оббив» чимало порогів, щоб забрати свою доньку додому, можна сказати, що спав під лікарськими дверима. Все-таки головний лікар пошкодував його і допоміг оформити дитину на нього.
Мене дуже вразила сумна історія сина, я не могла повірити, що це все йому довелось пережити за один рік. Я швидко прийняла онучку, син перевівся на заочне й почав працювати. З Аліною немає жодних проблем, вона дуже хороша й красива дівчинка, мабуть, такою ж була і її мама.
Ось такого чесного та доброго сина я виховала…