ЖИТТЯ

Шкільна подруга подзвонила до мене та засор0мила сказавши, що ми всі покинули бабусю, а вона вимушена збирати по місту пляшки

Кілька днів тому мені на телефон прийшло повідомлення від старої подруги, з якою ми ще навчалися в школі в моєму рідному місті. Це дещо мене здивувало, адже від самого випуску ми не підтримували жодних контактів. Але від того, що я від неї почула в мене відібрало мову. Вона сказала, що моя бабуся вимушена збирати пляшки в той час, як я викладаю в соціальних мережах фото з відпочинку на морі.

Хвилин десять я не могла прийти до тями. Щоб моя рідна бабуся збирала пляшки? Працюючи менеджером в елітному ресторані столиці я добре заробляю, тому щомісяця оплачую комунальні послуги замість бабусі. Раз в кілька днів телефонуємо один одному. На свята разом зі своїм молодим чоловіком намагаємось провідувати. Тому одразу відмовилася вірити й вирішила все з’ясувати.

У сусідньому місті мешкала моя тітка Олена. Вона розповіла, що лише два дні тому повернулася від бабусі, у якої була в гостях кілька днів. Холодильник повний продуктів, ніяких боргів немає. Бабця ще й намагалася дати цілу торбу гостинців на дорогу. Ледве змогла відмовитись.

Реклама

Трохи розлючена написала подрузі гнівного листа. Типу нащо ти намовляєш на мене та моїх близьких. Вона промовчала. А вже на наступний день прислала мені відео де моя бабуся дістає зі смітника скляну пляшку та кладе до сумки. Докази були на обличчя. Довелося вибачатися.

Вже на наступні вихідні я поїхала в рідне місто. Бабусі не застала в дома, але оскільки я мала власного ключа, то вирішила їй не телефонувати, а зачекати вдома. Незабаром вона прийшла разом з тією сумкою, що була на відео. Коли я до неї вийшла, то в очах побачила одночасно й переляк, й радість, й здивування.

Щоб довго не тягнути я одразу перейшла до справи. Бабуся не стала брехати й розповіла, що й справді збирає пляшки, й не бачить в цьому нічого ганебного. Зі сльозами на очах вона призналася, що їй соромно бути на утримані у своєї онуки. Вона все життя чесно пропрацювала вихователькою у дитячому садочку, але зараз її пенсії не вистачає, щоб заплатити за комуналку, ліки та їжу. Тому й вирішила кожного ранку та вечора ходити містом й збирати пляшки які залишає молодь. Мовляв, звідки не подивись суцільна вигода. Місто чисте, для організму корисна зарядка та і яка не яка копійчина збирається.

Від такого щирого та безкорисного зізнання я теж почала плакати. Все ж таки я вмовила пообіцяти бабусю, що вона більше не буде займатися своїм промислом. Показала їй фото з останнього відпочинку як доказ того, що маю гроші й можу спокійно їй допомагати.

Реклама

Також цiкаво:

Close