Катя все життя мріяла, що в неї буде велика сім’я, в якій вона бачила себе найщасливішою дружиною й мамою. Але поряд зі Степаном, який вже неодноразово пропонував одружитися, вона не відчувала ніякого щастя, тому відтягувала з відповіддю.
Інша справа Тарас. Він високий, стрункий. Всі дівчата мліють від його погляду ще зі шкільних років. Катя закохалася у хлопця ще в 5 класі, коли він з батьками переїхав у їхнє невеличке селище. Саме з Тарасом вона уявляла своє подружнє життя.
Щоб привернути увагу хлопця, Катя стала займатися боротьбою. Спортзал був додатковим місцем, де дівчина могла бачити свого коханого. Але він її зовсім не помічав. Катя була круглою відмінницею у школі, брала активну участь у всіх публічних заходах, щоб Тарас звернув на неї увагу. Але все марно.
Того похмурого ранку вона йшла на зустріч зі Степаном, як на каторгу. Вона вирішила прийняти його пропозицію одружитися, хоча знала, що не відчуватиме великого щастя з цим чоловіком. На таке рішення її наштовхнула звістка про те, що Тарас вирішив одружитися з Настею із протилежного класу. Катя навіть чула, що причиною весілля є вагітність нареченої.
Вона йшла і нічого не бачила перед собою. Прийти в себе її змусила висока постать, яка перегородила їй дорогу. Це був він – її Тарас.
– Привіт, Катрусю. А виходь за мене заміж.
– Привіт. А як же Настя? Ти ж, ніби, на ній збирався одружитися. – Катя не могла повірити цим словам, адже вона так довго їх чекала, а тепер розгубилася.
– Як не хочеш, то так і скажи. А Настя виявилася зрадницею та брехухою. Але це вже в минулому. То ти згідна, чи ні?
– Згідна…
Щастю Каті не було меж. Ще декілька хвилин тому вона збиралася погодитись на шлюб з некоханим чоловіком, а вже зараз вона наречена того, хто давно живе в її серці.
Дівчина розуміла, що Тарас її не кохає, а просто таким чином хоче заглушити біль від образи. Вже пізніше від знайомих Катя дізналася, що Настя зустрічалася одночасно з двома хлопцями. Батьком дитини був не Тарас, але дівчина вирішила, що заради забезпеченого життя можна пожертвувати коханням.
Каті було байдуже на всі плітки, які ходили по селищу про неї з Тарасом. Вона кохає його, тому впевнена, що з часом він зрозуміє, що не помилився з вибором.
Молодята не стали тягнути з весіллям. Вже через місяць вони обмінялися обручками в РАЦСі. Мама Каті весь цей місяць відмовляла доньку від цього необдуманого кроку, але дівчина була вперта, тому впевнено йшла до своєї цілі. Вона знала, що з часом в їхній сім’ї все налагодиться.
Час ішов. Подружнє життя не було таким, про яке Катя мріяла. Але вона вірила, що все ще попереду. Оскільки Тарас був приватним підприємцем, то грошей у нього вистачало, тому він хотів, щоб його дружина слідкувала за домом.
Щодня жінка готувала легкий сніданок, давала Тарасові із собою декілька смаколиків. Його одяг був завжди випраний та випрасуваний. В домі панував ідеальний порядок. Чоловік сприймав це, як щось буденне.
Мама постійно нагадувала молодій жінці про те, що без взаємної любові щастя в сім’ї не буде. Сама ж Катя стверджувала, що у них все добре, хоча насправді вона трималася з останніх сил, щоб не розплакатися від образи. Не те, щоб чоловік її ображав, але вона ніяк не могла дочекатися взаємності від нього.
Такими сумними думками Катя могла поділитися тільки зі своїм щоденником, який вела ще зі шкільних років. Тут була вся історія її кохання.
Одного дня Тарас занедужав та не зміг піти на роботу. Катя напоїла його гарячим чаєм, дала ліки та наказала дотримуватися постільного режиму. Він заснув, а коли прокинувся, Каті не було вдома.
Тарас уже почував себе значно краще, тому пішов на кухню, щоб випити чаю з малини. Коли він почав шукати по полицях малинове варення, то наткнувся на якийсь загадковий блокнот. З перших рядків, які були написані каліграфічним почерком, чоловік зрозумів, що це щоденник його дружини.
Спочатку він хотів сховати його на місце, але його увагу привернуло ім’я Тарас, написане кольоровими ручками та обведене в сердечко. Він почав читати сторінку за сторінкою цю історію кохання.
Виявляється, дружина кохає його ще з першого дня знайомства, а він ніколи її не помічав. Навіть живучи з нею у шлюбі, Тарас вважав, що Катя з ним через гроші. Іншого пояснення швидкій згоді на шлюб він і не міг уявити.
В цей момент чоловік зрозумів, що насправді й сам закохався в дружину. Йому захотілося побачити її просто зараз. Тарас дістав телефон та швидко знайшов її номер в прийнятих дзвінках, адже вона дуже часто до нього телефонувала. Таким чином вона намагалася проявити турботу, а він думав, що дружина його контролює.
Катя чомусь довго не брала трубку. Раптом на телефонний дзвінок відповів незнайомий жіночий голос:
– Доброго дня. Ви мене не знаєте. Власниця цього телефона знепритомніла прямо посеред вулиці. Зараз їй вже краще. Я так розумію, ви чоловік?
– Так.
– Швидко приїжджайте до філармонії. Тут ваша дружина щойно прийшла до свідомості та відмовляється їхати до лікарні.
– Зараз буду.
Тарас чимдуж мчав до неї. По дорозі він згадав, що вже понад тиждень став помічати, що дружина має поганий апетит та кволий вигляд. В голові була одна думка: “Хоч би з нею все було добре”. Як він раніше не помічав, як сильно вона його кохає?
Щойно він побачив дружину на лавці, схопив її на руки та поніс до машини. Вона пручалася та хотіла йти самостійно, але він не хотів її випускати з рук, щоб з нею знову нічого не сталося. Хоча Катя відмовлялася їхати до лікарні, Тарас настояв на своєму.
Пройшовши всі необхідні обстеження, подружжя чекало в коридорі під кабінетом лікаря. Каті вже було байдуже, що з нею, адже та любов, яку вона побачила в очах коханого чоловіка допоможе їй справитися з будь-якими труднощами.
Медсестра покликала їх до кабінету. Вони зайшли разом. Лікар тим часом роздивлявся аналізи та врешті оголосив свій вердикт:
– Ваша дружина цілком здорова. А в її стані короткочасна втрата свідомості – це нормально.
– В якому стані? – в один голос запитали молодята.
– Так ви ще не знаєте? Судячи з аналізів, ви скоро станете батьками. Вам потрібно стати на облік в жіночій консультації та чекати поповнення.
Вже того ж вечора в ресторані був замовлений столик на шість персон. Закохане подружжя повідомило своїм батькам про те, що їм скоро доведеться присвоїти нові статуси – «дідусь» та «бабуся».
Коли Катя пішла до вбиральні, мама захотіла її супроводжувати.
– Катю, що у вас сталося? Тарас цілий вечір з тебе не зводить закоханих очей. Я ще його таким не бачила.
– Сама не зрозуміла, але це вже не має значення.
Дві щасливі жінки попрямували до столу, де їх чекали інші гості та кохані чоловіки.
