Коли мені було чотири роки, моя мама р0злучилася з татом та разом зі мною переїхала жити у місто. До цього ми мешкали в прямому сенсі слова серед лісу. Тато працював лісником. Мама не змогла винести таке життя вдалині від цивілізації та людей. Вона потім завжди розповідала подругам, що й досі не може второпати, як її потягнуло до того лісу.
В місті я мала набагато більше можливостей. Ходила у нормальну школу, яка була поряд з будинком. А там мені б довелося добиратися півтори години. А зимою, то взагалі напевно не вийдеш з будинку. До тата я приїздила на свята. Ми добре спілкувалися. Те, що було між ним та мамою, ніяк мене не стосувалося. Я знала лише одне: вони обидва мене люблять.
Пройшов час. Я вступила до університету, отримала роботу, зустрічалася з хлопцем. На ювілей мого батька ми вирішили поїхати разом. Йому виповнювалося п’ятдесят років. Але коли ми приїхали, то він був не сам. У його будинку жила молода дівчина. Я спочатку не зрозуміла, хто вона. Все розповів тато.
Вона була студенткою агроекологічного університету. Єдина дівчина на факультеті лісового господарства. Пів року тому її направили проходити практику у мого тата. А далі все закрутилося, й вона закохалася. Й навіть коли закінчилася практика, то не захотіла повертатися до міста. Сказала, що робити там їй нема чого. Диплом отримала, роботи немає. Ось й залишилася з татом. А коли вона дізналася що вагітна, то тато зробив їй пропозицію.
Я сиділа за столом й не знала, як реагувати. Для мене це був шок. Хай там ця дівчина ще молода й несповна розуму (я помітила, що вона навіть розмовляла з деревами – сказала, що вона вважає їх чимось на кшталт духів), але ж тато дорослий чоловік. Вона на три роки молодша від мене. Довго в гостях ми не затрималися. Мені було ніяково споглядати на їх обіймання та загравання. Навіть не знаю, як розповісти про це мамі.
