ЖИТТЯ

Спочатку допомогла бaгaтoдiтній сім’ї, а потім знайшла ті речі в інтернеті на продаж!

Знаю я одну бaгaтoдітну сім’ю. Чоловік, брат моєї подруги, змушений працювати майже цілодобово, щоб забезпечити дітей та дружину, що ні разу з декрету не виходила, всім нeoбхідним. Я не знаю, скільки він точно заробляє, і скільки вони oтримують на дітей, але, за словами подруги, їм ледь вистачає на харчування, речі мінімальної нeoбхідності, а квартплату вони ніколи не можуть пoкрити повністю, тому бopг повільно зростає.

Одного разу, коли подруга вчергове мені розповідала, які вони бідні, як їм не щастить, я наважилась запитати, навіщо вони постійно народжують дітей, якщо скоро тим дітям не буде чого їсти. Подруга здивовано поглинула на мене і відповіла, що я нічого не розумію, але вони дуже щасливі, попри те, що у них так мало грошей.

Так ось, розповідаю я вам це все не просто так. Почну з того, що багато хто знає про ситуацію у їхній сім‘ї, тому й допомагають, хто чим може: хто іграшками, хто одягом, хто старою технікою. Загалом, я їм теж нерідко віддавала речі своєї доньки, тим паче, що їхня всього на рік молодша, тому й це було ідеально.

Реклама

Але цьогоріч я хотіла продати зимові речі доньки, вона майже їх не одягала, виросла з них, вони були в ідеальному стані, але до мене звернулась мама тих дітей, і я таки вирішила допомогти їм.

islandpacket.com

Всі речі буди недешевими, бо на доньці ми ніколи не економили гроші. Теплий комбінезончик (за 1500 гривень), зимові черевички (2000 гривень), осіння курточка та штанці (1000 гривень). Звісно, я назвала найдорожчі речі, окрім них буди ще светрики, футболочки та дешевші штанці.

Потім чоловік скинув мені посилання на наші речі, які продавалися в інтернеті. Скажу чесно, що такий вчинок мене дуже засмутив, але сваритися з подругою чи тією мамою я не стала. Вирішила, що їхнє покарання ще себе знайде. Але незабаром подруга до мене прийшла з цілим списком, що потрібно багатодітній мамі. Мабуть, вони вирішили, що я тепер буду постійно їм допомагати.

Ми з чоловіком хочемо ще одну дитину, тому більшість дитячих речей, які точно підійдуть як для хлопчика, так і для дівчинки, ми залишили, наприклад: ліжечко, візок, дитячий велосипед, лижі, санки, коляска, горщик тощо. Скажу чесно, що дечим з цього навіть донька не встигла покористуватися, бо була надто маленька, а тут раптом їм все це в одну мить знадобилось.

Я відповіла, що мені це все теж потрібне. Подруга почала мене звинувачували у тому, яка я погана, що не допомагаю тим, хто цього потребує, і шкодую матеріальних речей. Слухати більше я її не хотіла. Чому це ми з чоловіком маємо постійно працювати та економити, щоб дати нашій дитині все найкраще, а комусь все це дістанеться просто так, тому що вони попросять? Я не вважаю, що ми комусь повинні допомагати. Один раз я вже побачила нашу допомогу на продажі в інтернеті. Після цього все бажання відпало.

Що ви думаєте про таких батьків, які думають, що всі їм зобов‘язанні допомагати?

Реклама

Також цiкаво:

Close