ЖИТТЯ

Отримали р0злучення вони через місяць. Самі ж того бажали. Та душа нестримн0 плаkала. Адже 3руйнували свою сім’ю, своє щастя. Чи зможе він без неї? Вона ж була найкращою, коханою і турботливою дружиною

Михайлу було вже двадцять дев’ять років. Він був вродливим, гарним парубком. Тільки от ніяк не міг знайти ту єдину, свою, неповторну.

А потім до них на роботу влаштувалася Ірина. Вона йому відразу сподобалася. Тільки вона навіть у його сторону не дивилася. Чомусь Ірина вважала його бабієм та егоїстом. Цього наслухалася від колег, що намагалися фліртувати з Михайлом, і до яких він байдужим був. Дівчата гнівалися на нього, тому наплели усякої дурні новій працівниці.

Якось дуже пізно виходила Ірина з роботи. Не помітила ожеледь, що надвечір з’явилася на східцях, і підковзнулася. Поряд трапився Михайло. Не було більше нікого. У неї на очах забриніли сльози – так боляче було! Чоловік відразу схопив дівчину на руки і відвіз до лікарні. Ірині зробили рентген – виявили перелом руки. Гіпс наклали і відпустили її додому.

Реклама

Поки вона була на лікарняному, Михайло щоденно навідував її. Привозив фрукти, ліки, дарував квіти та робив приємні сюрпризи. Він готував їй вечерю, дивився з нею мелодрами, сидів, закутавшись у ковдру, поруч з нею та пив чай. Вона не втрималася…

З того часу вони були постійно разом. Вирішили одружитися. Зіграли розкішне та шумне весілля. Запросили на весілля усіх працівників спільної фірми.

Ірина виявилася чудовою дружиною та господинею. Вона завжди готувала коханому щось смачненьке, оригінальне. Переїхала Ірина до чоловіка, а її будинок в оренду здавали. У квартирі було зручно та затишно – відразу впадало в око з якою любов’ю господиня облаштовувала кожен куточок їхнього житла.

Та через рік Михайлу почало набридати сімейне життя. Ірина постійно його «пиляла»: пізно прийшов, шапку не вдягнув, вітаміни не випив. А стосовно порядку у квартирі взагалі вбивала: шкарпетки розкидав, не прибрав посуд після себе, ліжко залишив після сну, не прибравши.

Останнім часом їм навіть спілкуватися не було про що. Хіба що про роботу. Набридли один одному. Вирішили розлучитися. Дітей не було, нічого не зв’язувало їх. Розлучення отримали через місяць. Нарешті вільні!

Але минуло декілька тижнів. Михайло почав розуміти: самі вони зруйнували свою сім’ю, своє щастя. Чи зможе він без неї? Вона ж була найкращою, коханою і турботливою дружиною! А Ірина теж дуже шкодувала за Михайлом, проте не наважувалася зателефонувати першою.

А потім  він випадково зустрів її. Його погляд мимовільно спустився нижче її грудей. Він помітив, що животик колишньої дружини збільшився у розмірах. Без сумнівів: вона була вагітною.

– Недовго ж ти без мене була! – злорадісно посміхнувся він.

– Відразу ж після нашого розлучення не сама була! Дитину під серцем вже п’ятий місяць ношу! – відповіла вона.

Михайло миттєво підрахував: це була його дитина! А Ірина вже далеко була! Чоловік не міг отямитися від несподіваної звістки. Хіба може його дитина без нього рости? А Іра? Він же до безтями її любить!

Наступного разу він приїхав до Ірини з великим букетом жоржин, які вона найбільше любила. Постукав у двері і промовив такі слова:

– Я тебе завжди любив і люблю. Не знаю, що на мене тоді найшло… Думав, що все скінчено між нами. А потім через два тижні після розлучення зрозумів: ти найкраща дружина! Жити без тебе не можу! Виходь за мене знову!

Ірина радісно обійняла його:

– Я теж тебе люблю! Як добре, що ми знову будемо сім’єю!

Вони знову одружилися. Тільки на цей раз не грали пишне весілля. Зараз подружжя живе мирно та дружно. У них народилася донечка Полінка. Вони – найщасливіші батьки.  

Отож порада: щоб не страждати, не потрібно робити поспішні висновки. Варто відразу замислитися: чи не буде гірше потому?

Реклама

Також цiкаво:

Close