Ми з чоловіком разом вже понад 10 років, у шлюбі 7. Ще перед весіллям батьки подарували йому квартиру-студію, в ній не було ні ремонту, ні меблів, цим мали вже займатися ми. Між собою ми домовилися, що у квартирі поживемо перший час, а потім накопичимо коштів, продамо студію та купимо щось більше, до появи дітей. Тільки ми не врахували того, що квартира була записана на свекруху.
Відразу після такого «подарунку» ми затіяли там з чоловіком ремонт, всі гроші витрачали спочатку на нього, а потім на техніку та меблі. Добре, що мої батьки нам з цим всім допомагали матеріально, бо невідомо на скільки б років це затягнулось.
Недавно ми з чоловіком прийшли до того, що двоє готові до народження дітей, тому цю студію вирішили продати й вкласти отримане на купівлю більшої, щось відкладене у нас є, а менша сума взялась би в іпотеку. Проте його батьки сказали, що вони проти такої ідеї, що вони можуть дозволити тільки здавати в оренду цю студію, але не продавати її.
Для накопичення хорошої суми у нас піде не один рік, а відтягувати з дітьми зовсім не хочеться, скоро вік почне підтискати. Звісно, я розумію, що вони переживають за витрачені кошти, але я та мої батьки також багато вклали у цю квартиру, мабуть, не мене ніж вони.
Я вирішила запропонувати свекрусі, що ми з чоловіком підпишемо шлюбний договір, де буде зазначено, що у разі розлучення нова квартира продається, а з тієї суми їй повертаються кошти зі студії, а далі все між мною і чоловіком ділиться порівно. Скажу чесно, що для мене такий розвиток зовсім поганий, проте я готова на нього піти.
Ми з чоловіком кохаємо один одного, і з кожним днем я все більше переконуюсь, що він моя людина, тому думок про розлучення у мене немає. Я готова зробити все, аби ми нарешті з чоловіком чули дитячі кроки у нашій квартирі. Шкода, що свекруха цього не розуміє…