Ми з Матвієм зустрічалися вже понад п’ять місяців. Якісь стосунки були легкі, ненапружені. Тому вирішили ми одружитися. Та спочатку треба було познайомити наших батьків.
І ось цей день настав. Сватання спочатку було пристойним. Його та мої батьки були взаємоввічливими. Але це тривало недовго – хвилин п’ятнадцять. Бо під час розмови свекруха несподівано та рішуче сказала, що завтра я повинна пройти медогляд, а його результати їй показати.

Я була шокована. Не знала, що відповісти. Матвій теж сидів мовчки. Вирішила я не напружувати ситуацію, тому чемно відповіла, що проблем зі здоров’ям у мене немає.
Та майбутня свекруха наполягала на тому, що весілля не буде, поки я не покажу їй медичну довідку, в якій будуть записані також історії хвороб всіх моїх родичів. Їй це необхідно було для того, щоб з’ясувати, чи не буде генетичних захворювань в її онуків.
Мої батьки на цей раз не стрималися. Вони стали з-за столу і, подякувавши, вийшли з будинку та пішли додому.
Я залишилася ночувати у Матвія. Все ж таки ми збираємося одружитися. Свекруха відправила нас спати до різних кімнат.
Вдосвіта мама Матвія розбудила мене і сина:
– Збирайтеся. Зараз поїдемо підписувати шлюбний контракт.
Мій майбутній чоловік покірно змовчав і почав одягатися.
Я вирішила, що з мене досить. Навіщо терпіти таке? А що ж буде після весілля?
– Дякую. Але Ви мене не за ту сприймаєте. Вибачте, та з такою свекрухою життя не буде! – прошепотіла я.
Вибігла прожогом з їхньої квартири і помчала додому, до батьків. Я змінила номер телефону і почала нове життя з чистого листка без Матвія.