Свекруха, щоб перевірити свою невістку, викликала соціальну опіку. У висновку син не хоче її бачити

Ольга Євгенівна вже як п’ятнадцять хвилин стояла біля дверей квартири сина та дзвонила у двері, адже була впевнена, що невістка зі своїми подругами сидять, як миші, і навмисно не відчиняють їй двері. Або замість подруг був якийсь кoxaнець. Ольга Євгенівна неодноразово попереджувала сина, що поки він на вахті, вона контролює його сім’ю. Її син має двох дітей: Евеліна та Макар – ще ходять в дитячий садочок, вони двійнята. Молода сім’я живе у квартирі її сина, а якщо сказати точніше, то у квартирі його вітчима, з яким пані Ольга була розписана.

– Лесю, негайно відчиняй двері! Ти мене не обманеш, я знаю, що ти всередині! Я стоятиму до тих пір, поки ти не відкриєш. Можеш повірити на слово. Все одно ж скоро підеш забирати дітей в дитячий садочок. Надіюсь, не забулася про їхнє існування, поки собі веселилася та розважалася? – погрожувала жінка.

Сусіди почали виглядати, хто там розкричався. Деякі бурчали, казали, що викличуть поліцію, якщо не припиняться шум та крики.

– Так, телефонуйте! – криком відповіла Ольга Євгенівна. – І заодно зателефонуйте до соціальної опіки. Вони нам теж у пригоді стануть! Нехай подивляться, що матір робить, чим вона займається, і в якому вона стані!

У під’їзд хтось зайшов. Жінка почула кроки. По сходах підіймалася Леся. Вона з іронічною посмішкою подивилася на свекруху та мовчки відчинила двері. Вони зайшли до квартири.

– Чому кричите на весь під’їзд? Заважаєте сусідам? – спокійно запитала Леся.

– Чому не відповідаєш на мої дзвінки? Де тебе носить? Глянь тільки, що у квартирі робиться, повно бруду, безлад, все розкидано. З якої причини не прибираєш? Речі треба було вже давно випрати, що ти чекаєш? Думаєш мій син цим буде займатися, чи як? Я не сумнівалася, що прийду і побачу саме таку жахливу картину! – незадоволено говорила свекруха.

– Була на біржі, отримувала рекомендації, скоро піду на роботу влаштовуватися. На телефоні вимкнений звук, тому і не чула ваших дзвінків, а ввімкнути забулася. Що ще ви хочете почути? Достатньо перед вами виправдалася? – Леся старалася говорити врівноважено, адже вона не звикла кричати, проте в голосі відчувалися нотки дратівливості.

– Не важко уявити, в якому стані буде квартира, як тільки ти підеш працювати! Ти ж ніби фармацевт, чому не зробиш такий порядок, як в аптеці. А то твоє помешкання схоже на сміттєве звалище, — ніяк не могла заспокоїтися Ольга Євгенівна.

– Покажіть, де ви бачите сміттєве звалище? Я розумію, тут не ідеальна чистота, але точно не смітник! У мене, як у всіх ось: брудна білизна – лежить в спеціальному кошику, посуду брудного ніде не видно, палаци чисті, так, на підлозі є трохи пилюки. Але що тут такого? Ви постійно до мене чіпляєтеся!

– А як по-іншому? Тебе постійно потрібно контролювати. З квартири зробила якесь кубло, поки нема чоловіка. Зі своїми подругами веселишся, розважаєшся, а може не тільки з подругами… мені навіть сон снився, що в Сергійка хвіст виріс, тут все й так зрозуміло! Ох скоро зловлю тебе на гарячому! – почала погрожувати свекруха.

– Та скільки вже можна? Усе я не маю часу, поспішаю. Потрібно дітей забрати з дитячого садка, — таким чином Леся дала ясно зрозуміти, що розмова закінчена.

Жінки вийшли з під’їзду, пішли в різні сторони, не попрощавшись. Настрій у Лесі був зіпсований. Як ще самій свекрусі не надоїло пиляти Лесю. Скільки взагалі це буде тривати, бо вона більше не витримає.

Стільки вже тих перевірок було. Спершу в сторону Лесі полетіли звинувачення, ніби вона налаштовує сина проти його матері, потім, що це дружина заставила Сергія їхати на вахти. Хоча він сам захотів, а Леся ще й відмовляла, плакала. Але чоловік переконав, мовляв, що поїздить туди хоча б два роки, заробить гроші, й тоді вони зможуть взяти іпотеку на квартиру, звільнять цю однокімнатну. Рано чи пізно це прийшлося б зробити, бо квартира вітчима. Тим паче гроші, що надходили за дітей, теж ще збережені.

Згодом Ольгу Євгенівну ніби перемкнуло, постійні перевірки, навідування, навіть без попередження. Як добре, що перед від’їздом Сергій забрав у неї ключі від квартири, а то б вночі прибігала. Одного вечора до Лесі прийшли подруги з двома пляшками вина. Мали б гарно провести час, але ні тут, як тут з’явилася свекруха, яка в черговий раз влаштувала скандал, всіх подруг виставила за двері, а невістку звинуватила, що перетворила квартиру на бордель. Але що тут такого? Невже Лесі один вечір відпочити не можна? Вона й так дуже рідко дозволяє собі випивати та відпочивати.

Проте Ольга Євгенівна твердо стояла на своєму і нікого й слухати не хотіла. У неї найгірша невістка, яка вийшла заміж за її сина тільки через квартиру, а самого бідолашного відправила на тяжку роботу, і тепер розважається. Але найгірше, що в хаті сміттєве звалище, в якому живуть діти, її внуки. Добре, зі сміттєвим звалищем вона перебільшує, проте це не ідеальна квартира не з ідеальною чистотою. Пропорохотяжила вона! І що далі? Ось її подруга Валька, чого тільки варта, постійно розважається, совається, незаміжня, може Лесю звести з якимсь мужиком.

Ну нічого! Хай ще почекає. Тут по сусідству живе баба Зіна, яка все тримає під своїм пильним наглядом, ніхто не проскоче не помітним, буде їй все доносити. Ось і сьогодні баба Зіна подзвонила сказала, що у дворі крутиться Валька, то точно знову буде збіговисько, знову там бордель влаштували. Може здалося? Але й Ользі Євгенівні здалося, що з квартири чути голоси. Теж здається? Це і стало причиною чергового скандалу жінки. Дайте-но будь-який привід, і вона влаштує невістці! Навіть ходила до соціальної опіки консультувалася. Там їй сказали, як буде привід, одразу телефонуйте, приїдемо. Там була дуже привітна жіночка.

Через три тижні настав той самий дзвіночок! Баба Зіна справді бачила Вальку, ще одну дівчину та якогось чоловіка разом із ними. Леся навіть вибігла до них! От-от Сергій приїде, а вони тут розважаються. Дуже добре, спіймають на гарячому, вже не буде як виправдатися. Ольга Євгенівна зателефонувала до тієї приємної жіночки з соціальної опіки, яка через годину приїхала на місце, а з нею ще одна дівчина: енергійна, молода, мабуть, найголовніша. Вони зустрілися біля під’їзду, де жила її невістка, і пішли до квартири.

У квартирі справді були гості. За столом сиділи Леся, Валька зі своїм хлопцем, вони того ж дня розписалися, вирішили відсвяткувати цю подію. А інші подруги вже пішли. На столі стояли чайник із чаєм, чашки, торт. Усі у тверезому, адекватному стані, у квартирі чистота й порядок. Марко сидить малює, а Евеліна дивиться мультики. Подивилися в холодильник там все добре. У шафах речі випрані, випрасувані, гарно складені. Нема навіть з приводу чого сказати зауваження. Молодший працівник соціальної опіки була явно роздратована:

– Скажіть, навіщо ви нас викликали, постійно наговорювали, що тут жах, що робиться? – підвищила голос працівниця, виказуючи претензії до Ольги Євгенівни. – Тільки через подібних вам сім’ї й розпадаються! Ви хочете, щоб ваші внуки, залишилися сиротами? Дійсно? Цього бажаєте? Закінчуйте цей цирк! Це просто жах. Начебто доросла людина, а поводите себе…

Байдуже, ця молода працівниця була чужою людиною, але як розізлився Сергій. Повернувся додому, кинув ключі на стіл, орендував нову квартиру для сім’ї, навіть адресу матері не сказав. Захистив свою погану жінку, яку не можна було покинути без нагляду! Дурень та й годі! Але це був черговий погляд Ольги Євгенівни на цю ситуацію.