Свекруха вимагає гроші за комунальні послуги з внука, який там не живе!

– Ці люди вирішили випити з мене кров до останньої краплі чи як? – незадоволено розповідає 33-річна Оксана. — Я в котре переконалася, що розлучення — це був найкращий вибір за це життя. Вчора ввечері раптово хтось мені зателефонував. Це була свекруха. Слід зазначити, що колишня свекруха. І починає заявляти мені: якщо хоч, аби твій син був приписаний у нашому будинку, то плати третину орендної плати. У будинку прописані троє людей: свекруха, мій колишній чолові та син Саша. І я зобов’язана оплачувати комунальні послуги, нібито за сина. Це взагалі нормально?

Два місяці тому Оксана отримала документи про розлучення. Проте з чоловіком разом вони не жили вже більше, ніж рік. Восени вирішили роз’їхатися з орендованої квартири, хто куди: Оксана з сином до її батьків, а чоловік — до нової жінки, яка мала власну квартиру.

Сашко, син Оксани, ще з самого народження був приписаний у будинку свекрухи. Ця ідея відразу не сподобалася хазяйці дому, проте вона вирішила промовчати та не перечити. Стосунки між невісткою та свекрухою були нормальні: приїжджали одна до одної в гості, вітали з різними святами. Навіть мати чоловіка час від часу доглядала за внуком, коли була в цьому потреба. Але якщо порівнювати свекруху та матір Оксани, то остання значно більше допомагала молодій сім’ї.

– Я відразу відповіла свекрусі, що ця дитина — це також ваш рідний внук, не чужа людина. Хіба вам не соромно такі речі говорити? А ще до того, ми у вашому будинку майже ніколи не проживали. Газом не користуємося, водою не бовтаємося, світлом не граємося, тоді за що маємо платити? І не забувайте, що у вашому будинку прописаний також ваш син, можете йому зателефонувати та сказати йому теж саме, що тільки-но почула я!

Колишній чоловік добросовісно виплачує Оксані та синові аліменти. Відверто кажучи, вони геть не великі. Тим паче чоловік чекає на дитину від нової дружини та велика ймовірність, що аліменти ще зменшаться.
Оксана майже впевнена в тому, що чоловік ані копійки не виплатив матері, навіть, за свою частину. Свекруха справляється сама: отримує пенсію, стабільно має додатковий заробіток, вміє економити та керувати грошима, тому їй не потрібна допомога сина в матеріальному плані, мається на увазі, що на даний час.

Оксана теж наче справляється сама, але лишнього дозволити собі не може. Ходить на роботу, де середня заробітна плата, живе у батьків, які без зайвих питань прийняли її до себе. Матір з батьком допомагають з вихованням дитини. Мама навіть думає, що піде вже на пенсію, коли внук піде в перший клас. У цьому всьому є великі переваги, адже Оксані не потрібно тратити гроші на няню, на оренду квартири.

Навіть попри це жінка не збирається оплачувати третю частину комунальних послуг свекрусі.

– Зараз мова йде далеко не про гроші! Суть тільки в принципах, — так пояснюють свою позицію і свекруха, і невістка.

Начебто сума і невелика, а оплачувати її ніхто не хоче та не збирається.

– Якщо не будете платити, то виписуйте дитину, негайно, — різко відповідає свекруха. — Я нікому і нічим не зобов’язана.

Оксана на зло не хоче виписувати дитину, адже просто так вона не хоче здаватися, що синові, що його матері надто легко все обходиться. Що захотів чоловік, те й зробив, і знову одружився, і нову дитину завів. У нього є інша сім’я, тому на першу — йому начхати.

Він так легко від свого рідного сина не втече, багато хоче. Оксана цього ні за що не допустить.

Як вважаєте ви, хто все-таки повинен оплатити комунальні послуги? Все-таки свекруха не права і повинна вимагати гроші з сина?

Або ж чоловік і так виплачує аліменти й більше нічого не зобов’язаний робити? Оксана повинна платити? Хто з них має рацію? На чиєму боці ви та чому?