Свекруха змушує мене доглядати доньку чоловіка від першого шлюбу!

«Ти повинна доглядати його доньку!» – заявила мені свекруха, а чоловік лише підтвердив. Я все одно не можу зрозуміти, чому повинна доглядати чужу дитину.

Коли я вперше зустрілась з Пашою, то він в першу чергу повідомив мені, що розлучений і має доньку. Мене це ніяк не здивувало, бо чоловік він дорослий, але те, що донька живе з батьком, а не з мамою мене вразило, проте тоді я ще про одруження не думала, і мене це ніяк не турбувало.

Доки чоловік серйозно займався роботою, то його доньку до себе забрала мама, і він почав просто забирати її на вихідні й навідувати кілька разів серед тижня.

Це був мій перший шлюб, тому й дітей у мене не було, і про їх виховання я знала дуже мало.

Через рік стосунків Паша зробив мені пропозицію і на горизонті з’явилась його мама, що закомандувала, що тепер я маю доглядати Віку, бо дитина повинна рости у сім’ї.

Я була не проти, але сама донька чоловіка була налаштована проти мене, я намагалась знайти з нею контакт, але все даремно. Мені це все не подобається, бо ми один для одного чужі й стати сім’єю за кілька днів точно не зможемо. Коли я спробувала пояснити це свекрусі, то вона розлютилась на мене й сказала, що це не обговорюється, його донька буде жити з нами, а я її виховуватиму.

Знаєте, можливо, у нас з Вікою склалися б інші стосунки, якби у неї не було мами, а так вона є, жива і здорова, лише на дитину їй все одно, бо вона у пошуках нового чоловіка. Але ж чому вона народжувала і хотіла цю дитину, а тепер відпочиває, а я повинна за нею дивитися?

Загалом, Віка переїхала жити до нас, але зі мною вона веде «холодну війну», чоловік та свекруха у цьому звинувачують мене, а я вже не маю сил так жити. З моменту нашого одруження минуло два роки й чоловік розповів мені, що його колишня дружина вже одружилась й вагітна другою дитиною, тому їй немає діла до Віки.

Свекрусі все одно на рідну маму Віки, тому що вона тепер перекинула всі її обов’язки на мене. Мені вже хочеться кричати від нерозуміння, Віка не хоче мене приймати, бо у неї є рідна мама, я розумію, що вона невинна, що у неї така горе-мама, але ж чому я маю через це страждати?

Всі родичі й мої друзі підтримають свекруху та чоловіка, мовляв, знала ж, що одружуєшся з чоловіком з дитиною, але я й знала те, що у неї є мама, і не думала, що тепер мені прийдеться її виховувати.

Можливо, ви дасте мені пораду, як вийти з цього «зачарованого кола»?