Світ начебто перевернувся: я вмію заробляти гроші, маю квартиру та хочу повністю забезпечувати дружину. Єдина вимога – щоб вона вміла смачно готувати, та кожна дівчина при знайомстві говорить, що не хоче цілими днями стояти над каструлями – це нудно! Через невміння готувати в мене рoзпалися два шлюби. Де ж знайти хорошу дружину?

Зараз мені 29 років. Я маю власну квартиру, працюю на будівництві, проте я рідко «влажу» в сам процес, маю диплом архітектора, тож просто розробляю проєкти. Мені вдалося влаштуватися в гарну фірму, тож заробляю я добре, можу дозволити, щоб моя дружина не працювала, а займалися тільки домашніми справами, адже здавна призначення дружини – берегти сімейне вогнище. Але бiда в тому, що, здається, таких жінок більше не існує, які б хотіли сидіти вдома та займатися господарством!

Мої батьки виховали мене в дусі старої школи. Мій батько працював, а мама займалася домашнім господарством та моїм вихованням. Саме така модель сім’ї мені завжди видавалася правильною. Я знав, що хочу створити саме таку родину. В ідеалі, щоб дружина сиділа вдома та займалася хатніми справами та виховувала наших дітей, а я – повністю забезпечував би нашу родину.

Також принципово, щоб дружина вміла добре готувати й багато. Я люблю попоїсти, до того ж «хлопчик» немаленький – під два метри зросту та богатирської статури, поганих звичок не маю, займаюся спортом. Звичайно, зараз мені вистачає грошей, щоб брати їжу на замовлення або ходити до кафе хоч кожного дня, та я просто не хочу, мені вже обридла не домашня їжа, хочеться простого українського борщу, супу з галушками на шкварках, картоплі з котлетами, дерунів, пиріжків, пельменів домашніх! Того всього, чим мама мене смачно годувала кожного дня. На жаль, мами декілька років, як не стало, та і я переїхав до іншого міста на кращу роботу… І я вже двічі був одружений, але ні одна дружина не вміла готувати, та й остання дівчина також!

Перший шлюб я уклав ще в 19 років. Перед армією я цілий рік зустрічався з милою дівчино. Коли я прийшов з армії, то гормони взяли своє, тим паче мені дуже лестило, що вона мене дочекалася. Ми були молоді й закохані, тож швидко одружилися та стали жити разом. Спочатку ми винаймали квартиру, але виявилося, що моя дружина зовсім не вміє готувати. Її борщ був схожим на помиї, а супи просто як каша, та ще й пригорали до каструлі, і я й досі щиро дивуюся, як можна було припалити суп! Так само і картопля, і каші, і котлети, і деруни завжди були з присмаком гару.

Потім ми почали жити з моїми батьками. Я думав, що дружина швидко навчиться в мами добре готувати, але вона цього робити не хотіла. Вона казала, що навчається у виші не для того, щоб біля плити стояти. Я ж був змушений і навчатися, і працювати, та ще і їсти мав би собі сам готувати? Так би й ходив голодний, якби не мама. Та невдовзі мама захворіла, дружина сказала, що не хоче допомагати її доглядати. Загалом, ми розлучилися через два роки після одруження.

Потім я переїхав до іншого міста. Став гарно заробляти, купив квартиру. У той час я познайомився з медсестрою. Вона була гарною господинею. Вдома в неї все просто блищало, попри те, що квартиру вона винаймала. Борщ готувала смачний, котлетки просто пальчики оближеш. Але! Після весілля вона сказала, що їй не подобається моя статура, що її чоловік повинен бути сухорлявим, вона харчується правильно, і я повинен так робити.

Я не став якось їй заперечувати, подумав, що в правильному харчуванні немає нічого поганого. Та виявилося, що це точно не для мене. Друга дружина готувала тільки легкі салатики, каші та куряче філе – ось і весь раціон. За рік я схуд майже на 20 кілограмів та почав задивлятися на фастфуд. На роботі хлопці почали з мене глузувати, бо кожному дружина наготовлювала повноцінний обід, а мені – яблучко та суп без нічого – одна вода. Згодом дружина сказала, щоб мої друзі не приходили в гості, бо вона не хоче готувати «неправильні» страви та годувати ще когось. Через рік закінчився мій другий шлюб.

Нещодавно я зустрів гарну дівчину. Вона працює в кулінарії в супермаркеті. Я став часто туди заходити, щоб купити готові страви. Вона завжди показувала мені, що свіженьке, що краще взяти та що мені точно сподобається. Згодом ми почали зустрічатися, і я зрозумів, що працювати в кулінарії супермаркету та вміти готувати – різні речі. Виявилося, що моя нова обраниця тільки говорити про смачні страви може, а готувати їх – ні.

Я продовжую ходити на побачення й зараз. Я готовий створити сім’ю – гарно заробляю, маю власне житло, а головне – хочу забезпечувати свою родину. Та й про дітей уже задумуюся. Та тільки дівчата на побаченні чують, що я хочу собі дружину-домогосподарку, яка б уміла гарно готувати, то просто втікають, кажуть, що весь день стовбичити біля каструль – нудно й не по-сучасному. Де ж знайти собі дружину?