ЖИТТЯ

Свого Сашка з армії я чекала рік, готувала йому сюрприз на повернення та на крилах кохання летіла до його дому, де мій благовірний солодко спав у ліжку з незнайомкою

Коли Саша пішов в армію, то просив мене поклястися, що не зраджу йому, буду чекати весь рік, я пообіцяла, бо по-справжньому кохала свого хлопця, ми вже два роки зустрічалися і планували спільне майбутнє. Коханий поїхав, а я поринула у роботу та навчання, ми щодня писали один одному, він казав, що сумує, питав чи чекаю я на нього. Через пів року Саша вже змінився, став серйозним, ніби подорослішав, але я йому все ще вірила, до останнього…

До повернення коханого з армії залишився тиждень, а я вже ходила по магазинах та вибирала йому подарунок, накупила різних солодощів, кульок повітряних та вирішила зробити йому сюрприз. От мій Сашко і повернувся! Щастю не було меж, я взяла вихідний на роботі, встала з самого рання та вийшла з дому. Саша жив у квартирі сам, житло дісталося йому від покійної бабуся, ми з ним часто там залишалися, тому ключі у мене були. Коханий приїхав вночі, тому ми не зустрілися, і я вирішила, що прийду, приготую йому каву, розкидаю кульки по квартирі, й він буде приємно здивований.

На вулиці ще світало пізно, о сьомій годині ранку ще темно, а я біжу з усмішкою на обличчі та уявляю реакцію свого хлопця. По дорозі я вирішила зайти в магазин по улюблений торт свого Сашка.

Реклама

І так, прийшла я до місця призначення, тихенько відкрила двері та зайшла всередину. Відразу при вході помітила жіночі речі, вони були розкидані по підлозі так, ніби хтось поспіхом роздягався. Тоді я все зрозуміла! Без жодних криків та істерик я швидко вибігла на вулиці, у руках тримала кульки та торт, поки бігла до зупинки декілька кульок лопнули, я падала і плакала, не могла прийняти те, що побачила.

Під час останнього падіння мені допоміг встати молодий чоловік, я піднялася і навіть не подякувала, тільки сунула йому в руки торт, призначений своєму коханому зраднику. Якось діставшись до свого дому я через вікно побачила того самого хлопця з тортом в руках, він дивився прямо на мене і махав руками. Я вийшла до нього, а він так тремтів від холоду, що я запросила його в дім. Ми сіли за стіл і, навіть не знаючи його імені, я все розповіла  про зраду Саші, про те, як чекала його рік. А незнайомець слухав мене й очі не відводив. Виявилося, що його звати Денис, це він продав мені торт в магазині, який я потім йому віддала, він заспокоював мене та запросив в кіно.

Ми спочатку дружили з Денисом, але потім зрозуміли, що кохаємо один одного. Тепер ми чоловік і дружина, пройшло вже шість років з того часу і без сміху згадати нашу першу зустріч неможливо. У нас росте син і я виховую його чесним хлопчиком, щоб не обманював дівчат та не зраджував ніколи.

Реклама

Також цiкаво:

Close