Син не бачив батька 30 років, а ставиться до нього краще, ніж до мене, матері, яка сама його виростила!

Історію свого життя я не дуже люблю розповідати, але мені так образливо за той випадок, що мовчати я не можу. Словом, у мене є син Андрій, який вирішив допомагати не мамі, яка все життя ростила, а татові, якого він все своє життя не бачив.

Почну ще з далеких 80-их років. Я молода студентка вийшла заміж за професора. Чоловік мій був трохи старшим за мене. Ходили ми спочатку, як пара, а потім вирішили поженитись. До народження сина наше життя абсолютно нормальним: чоловік і копійку якусь мав, у стосунках все було добре. Проте після народження сина, мого чоловіка наче підмінили.

Річ у тім, що син ще змалку постійно хворів. Треба було робити дорогі операції, було нелегко. Я не думала, що чоловік так гостро буде реагувати на все це. На щастя, до трьох рочків Андрійко був повністю здоровим хлопчиком. Ще два роки ми з чоловіком якось витерпіли у шлюбі, а потім і зовсім розлучились.

Уявіть собі жінку, яка з п’ятирічною дитиною на руках навіть не має, де подітись. До своїх батьків я з дитиною йти не хотіла, тому, влаштувавшись на дві роботи, якось старалась вижити. Я винаймала маленьку кімнатку у гуртожитку. За рік я назбирала грошей, і син пішов в школу. Я працювала в дитячому садочку і на нічній зміні в місцевому магазині.

На роботі я познайомилась зі старшою жіночкою, якій на той час було 83 роки. Вона була самотньою бабусею, за якою треба було приглядати. Я вирішила, що допоможу жінці, адже вона бачила в мені підтримку.  Жили ми в неї з сином абсолютно безкоштовно. Єдиним моїм обов’язком було готувати їжу та давати ліки старенькій. Так 6 років ми жиди у цієї жінки. Вона була сама, тому дім на знак вдячності переписала на мене. Живу в тут і досі. Це простора двокімнатна квартира. За ці 6 років, поки жінки не стало, я зробила ремонт і жила помаленьку.

Минали роки. Мій син завершив університет та поїхав у Польщу. Там він зустрів дівчину, яку привіз у наше місто, вони трохи пожили разом і вирішили зробити весілля. Батька син не запросив.

Згодом в Андрійка з’явилось двійко дітей, невеличкий бізнес і простора квартира у новобудові. Син до 35 років повністю був забезпеченим. Я виховала порядного і чесного хлопця, тому щодня чула, як син хотів мені допомогти з грошима. Проте пенсії мені на все вистачало. Також я мала сестру в Італії, яка також багато в чому допомагала. Я вважала, що поки не потребую допомоги сина.

Одного разу, коли я вийшла в магазин по хліб, то зустріла давню знайому. Ми вирішили не стояти на вулиці, і я запросила її в гості. За чашкою чаю ми розговорились про життя і згадали про мого чоловіка. Давня знайома розповіла мені історію, яку я не очікувала почути.

Виявилось, що мій колишній чоловік 4 роки тому знайшов мого сина по соцмережах, зізнався, що він його батько, і попросив допомоги. Квартиру, у якій він жив все життя, він пропив, вліз в борги і має багато проблем. Мій син добродушно поставився до цієї ситуації і вирішив допомогти рідному батькові. Він влаштував його на роботу охоронцем в магазин, купив однокімнатну квартиру та забезпечує його продуктами. Також знайома розповіла, що до мого колишнього чоловіка двічі на тиждень приходить жінка, яка прибирає і готує їсти.

Я не могла повірити в це. Я ніколи б не змогла повірити в те, що мій колишній чоловік, який не бачив сина 30 років, може мати наглість просити в дитини гроші! Виявилось, що син прийняв батька і зрозумів всю його ситуацію. Син вилікував батька від алкогольної залежності, дав йому житло і забезпечив старість.

Я розчулилась добротою сина, але з іншого боку, мені стало сумно. Мій колишній чоловік  не допомагав, не дзвонив і навіть не бачив сина усі ці роки. Синові він для життя нічого не дав, то чому таке ставлення?

Я вирішила поговорити з сином і подякувати йому за всі рази, коли він питав про те, чи мені потрібна допомога. Я розповіла синові як нелегко мені було у ті часи, син розчулився і почав плакати. Він був вдячний мені за те, що я допомагала йому все життя.

З колишнім чоловіком я також бачилась. Він визнав усі помилки і обіцяв молитись за мене і сина. Зараз ми не живемо разом, проте для внуків ми рідні дідусь і бабуся. Дякую синові за таку доброту, хоч я спочатку я ображалась за те, що він ставиться до батька краще.

Зараз я горда за сина, дуже поважаю його вибір, адже батьків не обирають.