Син захотів жити із тещею та тестем!

Невістка та син перший час після одруження жили зі мною. Я живу також не сама, а зі своєю мамою, яку я забрала до себе, бо вона почала хворіти, а її квартиру ми здаємо в оренду, за ті гроші й живемо.
Невістка надіялась, що вони з сином зможуть жити у квартирі моєї мами, але на неї чекало poзчарування. Після того, як вона усвідомила, що нічого не доб’ється, почала давити на сина, мов і так живемо у двокімнатній, а так ще й четверо людей, мов я ще не так cтpaшно, а ось з моєю мамою потрібно щось вирішувати.

Мене це не на жарт розлютило, тому що моя мама тиха та спокійна жінка, яка лише відпочиває та допомагає по квартирі. До того ж вона дуже акуратна і точно ніяка б нормальна людина не стала на неї скаржитися.

Невістка на роботу не ходить, її забезпечує син. І замість того, щоб бути прекрасною господинею, вона цілими днями говорить телефоном з подругами та батьками та розповідає, як їй тут погано живеться. Потім дійшло до того, що вона припинила з нами сідати за один стіл, бере приготовлене і йде у свою кімнату, а потім і син так почав робити, пояснив він мені це все тим, що їм потрібно вдвох побути.

Звісно, про дітей вони також зараз не думають, говорять, що надто молоді й не встигли достатньо пожити для себе. Тим часом вони двоє нічого не купують додому, навіть продукти купую я, лише інколи вони можуть принести щось смачне і пригостити мене з мамою, але це величезна рідкість. Якщо вони щось і купують, то лише вони його їдять/користуються ним.

Ще до минулого року це все якось можна було терпіти, але і мене, і сина перевели на певний час на віддалену роботу, і ми просто всі почали ненавидіти один одного. Я вже була готова віддати їм мамину квартиру, але зробити цього не могла, бо за гроші з оренди купувала мамі ліки, а вони досить дорогі. Син мені гроші як допомогу ніколи не пропонував, а сама я просити соромлюсь.

Я перестала впізнавати власного сина. Невістка давно говорила мені, що вони поїдуть жити до її батьків, якщо я щось не вирішу зі своєю мамою, але я цього не сприймала навсправжки. А тепер син поставив мене перед фактом, що вони переїжджають до них, бо йому у тому місті запропонували роботу з більшою платнею. Хоч вбийте, але я впевнена, що це невістка на нього надавила, і він сам її знайшов.

Чесно, мені дуже прикро, що син переїде, і не через те, що я завжди хотіла його тримати біля себе, а тому що вся та сім’я така сама, як і донечка, тому йому там доведеться нелегко, та й чужа територія і місто… Ох, неспокійне моє серце за сина!