Син зателефонував мені та сказав, що якийсь чоловік пропонує йому гроші! Я негайно спустилася та побігла на дитячий майданчик!

Добрі люди ще існують, і в цьому я нещодавно переконалася. А ще я дізналася, що ми з чоловіком гарно виховали сина, і він – справжня людина з великої літери! Я пишаюся своїм маленьким чоловіком.

Декілька днів тому стався цікавий випадок. Зараз усі діти навчаються онлайн, тож я намагаюся, щоб син менше часу проводив за комп’ютером. Я працюю неповний день, тож в обід уже приходжу додому. У сина, який ходить у п’ятий клас, якраз завершуються уроки.

Після цього син, зазвичай, йде на годину чи дві на дитячий майданчик перед нашим будинком. Наші вікна якраз виходять на нього, та й у сина завжди при собі є телефон. Сусіди в нас дуже дружні, усі діти знають один одного та спілкуються між собою. На майданчику старші завжди приглядають за молодшими, тож ми без остраху випускаємо сина гуляти.

І того дня син попросився гуляти на вулицю, вони з хлопцями влаштовували якусь велику гру. Я, звичайно, дозволила, і син пішов гратися. Я ж вирішила поки що помити посуд та приготувати вечерю, адже треба було ще повчити уроки з сином.

Я ввімкнула музику та поставила варитися макарони. На пательні вже смажилися грибочки у вершковому соусі. Я вирішила ще нарізати салат, як задзвонив мобільний. Мені телефонував син. Він сказав, що якийсь чоловік пропонує йому гроші! Син відмовляється, та той настоює.

Звичайно, я подумала про найгірше! Я негайно спустилася та побігла на дитячий майданчик! Хоч живемо ми на третьому поверсі, я впевнена, що шлях не зайняв і хвилини. Я побачила сина, який сидів на гойдалці. Поруч стояли чоловік та жінка. Син повернувся та побачив мене, він посміхнувся, і я трохи заспокоїлася.

Я підійшла, і незнайомець почав розповідь. Виявилося, що він загубив свій робочий телефон. Незнайомець працював у відомій компанії, тому на смартфоні було багато цінної інформації. До того ж чоловік чомусь не поставив пароль чи розблокування по відбитку пальця на телефон, хоч він і був дуже дорогим. Зрозумівши, що загубив телефон, незнайомець уже подумки з ним попрощався, адже телефон не мав блокування. Та саме цей телефон знайшов мій син! Він зайшов у «контакти» та побачив там підпис «дружина». Саме їй і зателефонував мій син.

Коли чоловік та його дружина приїхали забрати телефон, то запропонували моєму синові конверт з грошима на знак вдячності, та мій син відмовився його прийняти. «Ти ж сама, мамо, казала, що допомагати треба безкорисно, завжди! Ось я й не хотів брати гроші, а Валентин не хотів йти, поки я їх не візьму!».

Ми ще деякий час проговорили, а потім ми з сином піднялися у квартиру. Я вибігла на вулицю у фартуху, і тут помітила, що в його кишені лежить той самий конверт з грошима! І там було їх немало. У нашого сина звичайний телефон, а він мріяв про смартфон, та ми не могли цього собі дозволити, і тепер я думаю йому його купити!