ЖИТТЯ

– Синку, якщо ти вирішиш одружитися з нею, то не чекати тобі мого благословення, та й спілкуватися ми більше не будемо! Це моє останнє слово, і Ви на мене не ображайтеся. Може, ще знайдете своє жіноче щастя, та не з моїм сином! – сказала мені свекруха й вийшла з-за столу

Я розлучена, від першого шлюбу маю дитину. Нещодавно познайомилася з гарним чоловіком, він покликав мене заміж. Стосунки в нас хороші, з дитиною він спільну мову знайшов, тож я вирішила ризикнути ще раз. І все було добре до знайомства з батьками.

Скільки б жінки не будували кар’єру, а все одно колись-то захочеться й домашнього затишку, й діточок. Я з цим не поспішала. Закінчила університет, влаштувалася у велику юридичну фірму, дослужилася до замісника директора, а потім уже почала думати й про створення сім’ї.

Ще з університетських часів був у мене залицяльник, і начебто непоганий чоловік, та не хотіла я нічого серйозного, поки кар’єру не влаштую, і він зумів мене дочекатися. І як тільки він зрозумів, що я вже готова, то відразу покликав заміж. До весілля ми разом не жили, тому «притиратися» довелося вже у шлюбі. Я відразу завагітніла, народила сина. Та тут і настав кінець мого спокійного сімейного життя. Чоловік став часто затримуватися на роботі, потім перестав ночувати вдома, часто приходив напідпuтку.

Реклама

Я не знала, чи з’явився в чоловіка хтось інший чи він гуляє з друзями, та й знати не хотіла – подала на розлучення. Переїхала до мами й вийшла на роботу, хоча сину було всього півтора року. Я розуміла, що від колишнього допомоги чекати зась, тому вирішила зберегти своє робоче місце й гарну зарплату.

Уже через півроку я жила сама, сина віддала в садочок. Пройшло вже три роки, і я гарно заробляю, маю власну машину, квартиру поки що винаймаю, та вже збираю гроші на своє житло. У мене гарна посада й висока зарплата, тож я самодостатня й забезпечена жінка. Ми з сином нічого не потребуємо, і двічі на рік їздимо відпочивати.

Майже рік тому я познайомилася з гарним чоловіком. Йому вже за 30, та він ще ні разу не був одружений, дітей немає. Сказав, що так склалося, бо він чекає ту єдину. Він також має гарну роботу, достатньо заробляє, та й походить із багатої родини. Декілька місяців тому він зробив мені пропозицію. Оскільки стосунки в нас складалися просто ідеально, із сином моїм також він знайшов спільну мову, я вирішила погодитися.

Недавно мій наречений вирішив познайомити мене зі своїми батьками. Я не знаю, чому так склалося, що ми ще не були знайомі, надавали перевагу часу разом, а не з родичами.

Тож настав день ікс. Я обрала гарну сукню, навіть макіяж зробила та зачіску в салоні, спочатку ми заїхали на чай до моєї мами, заодно й сина там залишила, а потім направилися до його батьків.

Спочатку все йшло як по маслу. Ми привіталися, познайомилися, його мама намагалася про мене все дізнатися, та загалом була дуже ввічливою й привітною, я зрозуміла, що сподобалася їй дуже. Та тут зайшла мова про стосунки, я відразу розповіла, що була заміжня та маю дитину. І тут сталося те, що мене й досі дивує й шoкує.

– Синку, якщо ти вирішиш одружитися з нею, то не чекати тобі мого благословення, та й спілкуватися ми більше не будемо! Це моє останнє слово, і Ви на мене не ображайтеся. Може, ще знайдете своє жіноче щастя, та не з моїм сином! – сказала мені свекруха й вийшла з-за столу.

Я поверталася додому з дивним відчуттям. Звичайно, наречений мене не кинув і намагався всіляко заспокоїти, казав, що мама ще передумає, що благословення нам непотрібне, а вона обов’язково якось потім «відійде». Та я не знала, чи треба продовжувати ці заручини, чи краще розірвати стосунки. Пройшло вже немало часу, а я й досі не знаю, що мені робити.

Чи був хтось у подібній ситуації?

Реклама

Також цiкаво:

Close