Синку, витри ніжки об пальто тітки!

Я не розумію молодих мам. Ось дивлюся я на те, як вони виховують своїх дітей і мені хочеться їх перевчити! Звичайно, можна сказати, що «це не моя справа», але ж рано чи пізно ці дітки виростуть і мені страшно уявити, що з них буде після такого виховання у «яжмами».

Я хочу з вами поділитися кількома історіями. Перша трапилась в електричці, я саме їхала на дачу. Зайняла своє місце, біля віконечка, й спокійно сиджу. Збоку до мене підсіла молода мами з хлопчиком не більше 5 років. Я б на це й уваги не звернула, якби через кілька хвилин він не почав сильно вертітися й лізти до всіх пасажирів. Когось штурхне, когось за волосся візьме, а у когось до сумки загляне й щось витягне. Мене вже тоді це роздратувало, тим паче, що мама ніяк не реагувала на дії свого сина й не казала йому, що щось він робить неправильно.

Згодом різні пасажири почали скаржитися на поведінку хлопчика, інші ж намагалися натякнути мамі, щоб та успокоїла свого хулігана, але та удавала, що нічого не відбувається, продовжувала говорити телефоном.

Згодом я відчула, як об мої ноги щось треться. Виявилось, що цей хлопчик витер об мої світлі штани свої брудні ноги. Не знаю, що саме тут зіграло роль, чи те, що хлопчик усім заважав, чи світлі брудні штани, але я не витримала й голосно звернулась до його мами, щоб та стежила за своєю дитиною, а не говорила телефоном.

Я б залюбки пересіла, та всі сидячі місця були зайняті, а стояти, коли є вільне місце якось незручно.

Через мить хлопчик примудрився пролягти сік на пасажирку, що сиділа навпроти й тут уже всі розізлилися, а мама лише промовила: «ну чого ви, він же дитина!».

За кілька сидінь від мене поруч з чоловіком сидів мій двадцятитрьохрічний син, і я покликала його підійти, а тоді голосно промовила: «Синку, витри ноги об пальто цієї тітки!»

– Ви що зовсім здуріли? – лише змогла вимовити очманіла мама хлопчика.

– Ну чого ви, він же також дитина! – відповіла я зі сміхом.

Після цього мама трохи успокоїла свою дитину, і вся електричка видихнула, бо далі ми їхали у тиші.

Наступна історія, не менш цікава, трапилась у поїзді. Їхала я у плацкарті з відрядження й випали мені спочатку непогані сусіди молода пара, їхали з подорожі, а на наступній станції підсіла молода мама також з донькою років 4. Вона їла наші продукти, але мене це ніяк не дратувало, бо не жадібна, та й сама я все, що везу, не з’їла б, а от парі це не сподобалось, особливо чоловікові. А згодом дитина взагалі взяла у руки сумку дівчини й витрусила з неї все, що було. Хоча й речі були не мої, але це мене розлютило.

Коли чоловік почав сваритися з мамою, що та не дивиться за своєю дитиною, то та лише відповіла: «Ну вона ж дитина!»

Він встав, взяв у руки рюкзак цієї жінки й також все з нього витрусив, а тоді промовив з посмішкою: «Я також чиясь дитина!»

Звичайно, вже у наступну мить жінка побігла до провідника, щоб той висадив «ненормального чоловіка», але ми все пояснили, й він лише зробив нам зауваження.

Ось і третя історія. Сьогодні поверталась додому з роботи й хотіла б присісти, як і багато інших літніх жінок, та місць уже не має. І тут одне звільняється і ніхто не встигає помітити, як хлопець, що стояв поруч зі мною з неабиякою проворністю сідає на нього і не звертає уваги на жінок з великими пакетами. Звичайно, йому ж часто повторювали: «він же дитина».

Я впевнена, що у кожного знайдеться схожа історія, тому я з радістю почитаю їх! Залишайте всі історії у коментарях!