Моєму синочку, Артуру, вже 2 роки і я довгий час хвилювалася, що він відстає у розвитку. Звичайно, всі навколо повторювали мені, що хлопчики повільніше розвиваються і нічого поганого не має, але я все-таки вирішила звернутися до лікарів, бо у його віці всі хочуть пізнавати світ.
Лікар мене заспокоїв і пояснив, що з моїм хлопчиком все гаразд, просто він, на відміну від однолітків, має інший тип темпераменту, тому буде трохи повільніше пізнавати світ і це зовсім не означає, що з ним щось не так.
У мого чоловіка є брат, його звуть Ігор. Так вийшло, що одружився він на українці закордоном і бачила я їх тільки на фото, бо на весілля до нас їм теж не вийшло приїхати. От і повідомили нам, що їдуть в Україну, разом до нас заскочать, а ми й раді, особливо чоловік, бо заскучав уже за братом.
Вони вирішили залишитися у нас на декілька днів. І всі ці дні дружина Ігоря, Анна, постійно натякала, або й прямо говорила, що їхня дворічна донька набагато розумніша, спритніша та розвиненіша, ніж наш син і взагалі «з ним щось не так».
Якось так сталось, що Аня взагалі втратила контроль над тим, що говорить і прямо у лице нам з чоловіком при синові, сказала: «А він у вас дуже тупий!». Такого я потерпіти не могла й почала з нею сваритися, а вона вибачилась ось так: «Вибач, ти права, про розумово відсталих так говорити з мого боку було некоректно».
Я не могла витерпіти такого й попросила свого чоловіка, щоб він м’яко попросив покинути їх наш будинок. Чоловік поговорив спокійно з братом й вже ввечері ті поїхали до моєї свекрухи.
Наступного дня зранку дзвонить мені свекруха. Ми з нею завжди у хороших відносинах були. Можна сказати, вона стала мені справді другою мамою, тому я боялась почути від неї докори за те, що виставила її сина та його сім’ю.
Але вона повідомила, що хоче почути мою версію подій, тоді я з полегшенням зітхнула і все її розповідати. Як вияснилось, то її друга невістка уже всім родичам розпатякала, що мій син розумово відсталий і потребує лікування.
Свекруха, яка весь цей час відкладала для сім’ї сина на подарунок, вирішила її провчити й сказала: «Знаєте, діти, я ж вам на машину відкладала, але раз наша кровинка, Артурчик, такий хворий, то гріх купувати якісь там машини, потрібно його у санаторій на море відправляти!».
Отак свекруха заступилась за мене перед невісткою свого старшого сина й провчила її!