«Татусь, а навіщо ти прислав за мною дядька? Я ж і сама додому можу дійти!»

Наша десятирічна донечка навчається у школі, що більше, ніж за п’ять кілометрів від нашого дому, й одного дня вона сказала мені наступне: «Татусь, а навіщо ти прислав за мною дядю? Я ж і сама додому можу дійти!».

Я розпитав у доньки детальніше.

Відправився у школу за нею на автомобілі. Наша донька ніколи не йде додому сама, бо дорога далека, і ми за неї переживаємо.

Приїхав я і чекав доньку 10 хвилин. Її ніде не було, тому я пройшовся навколо школи, а потім пішов у середину, а там і донька знайшлась. Засмучена дуже й запитує у мене: “Татусь, а навіщо ти прислав за мною дядю? Я ж і сама додому можу дійти!».

Я взагалі не зрозумів і запитав, чи вона жартує, а вона відповіла, що ні, й почала розповідати, що вона стояла на майданчику з іншою дівчинкою, і він схопив їх за руки й почав тягти до машини, мов він друг їхніх татів, і їм терміново потрібно додому. На щастя, дівчата змогли вирватися й пішли геть.

Я розпитав, чи пам’ятає вона, як він виглядає, а вона відповідає, що так, мов він он неподалік стоїть біля паркану шкільного. Я б з радістю вже тоді його схопив, але вирішив зробити це пізніше, бо донька і так була дуже налякана.

Я швиденько повернувся, але того чоловіка уже там не було, тому я помчався до охоронця. Він лише знизував плечима, мов та нічого не сталось, все добре, я у нього напряму питаю, чи бачив він те, що сталось, і тут він говорить, що так.

Я вже ледь стримувався, попросив покликати директора, а та після почутого почала звинувачувати мою доньку у брехні й говорити, що такого не могло статися. Навіщо ж їй про це брехати? Тим паче коли їхній охоронець це бачив?

Школа була хорошою, тому всюди стояли камери, і я попросив перевірити її слова на відео. А вони мені тут такі кажуть, що камери показують, але нічого не зберігають. Я починаю розбиратися і розумію, що дійсно запис просто не підключений. Тоді навіщо їм камери, якщо потім нічого не можна переглянути?

Я помчав по свою доньку, а потім по її подругу й батьків, і ми разом понеслися у поліцію, щоб арештували того злочинця. Поліція прийняла нашу заяву й сказали, що не вперше про це чують.

Пройшло кілька днів, його досі не впіймали, дуже страшно за доньку. Бережіть своїх дітей, вони найдорожче, що у нас є.