У мене є давня подруга. Ми разом жили в гуртожитку і ходили на пари. Здружилися, як то кажуть на все життя. Та й вона мене взяла до себе кумою. Я хрещена її молодшого сина.
Після навчання Наталя повернулася до свого рідного міста – у Харків, а я поїхала у свій Івано-Франківськ. Так нас і розвела доля. Хоча ми часто зідзвонювалися і раз на два роки я їздила вгості до похресника.
З початоком оцих всіх дій я запропонувала Наталі з родиною переїхати до нас. Та й жити у нас є де. В нас двоповерхавий будинок і літня кухня, яку ми переобладнали під сауну і гостьовий будиночок.
Приїхали вони до нас вгості. Діти наче відійшли від пережитого стресу. Адаптувалися всі. Навіть роботу собі знайшли. Наталя почала працювати зі мною, бо спеціальність у нас однакова, а її чоловік влаштувався менеджером. Розвозив продукти і збирав замовлення по магазинах.
Я й на думці не мала, що моя невинна пропозиція переїхати до нас на деякий час пожити – обернеться таким лихом. Вадим зрадив Наталі. Та ще й так, що вона про це дізналася.
Пасія Вадима зателефонувала до Наталі і сказала, що чекає на дитину. Мені було цікаво таки подивитися на кого він проміняв жінку, з якою прожив одинадцять років і від якої має двох дітей.
Я вбила номер тієї жінки в додатку і з’ясувала її ім’я і прізвище. Тоді і місце роботи знайшла. Поїхала сама, без подруги. Це була продавчиня в сільському магазині. Нічого особливого, навпаки абсолютний несмак. Не розумію, що Вадим у ній знайшов.
Я запитала чи це вона, а потім перепитала чи вона справді вагітна. Адже вагітним курити не можна, а вона двічі курила, доки я сиділа в авто і спостерігала за нею. Виявилося, що не вагітна. Просто чоловіка зустріла і вирішила собі залишити.
От тільки шлюб Наталі і Вадима вона зруйнувала. Наталя нічого й чути не хотіла. Просто зібрала всі речі Вадима і виставила за наші ворота.
А я все думаю, що вони могли б бути разом, якби я їх не запросила до нас вгості. Та й зради б не було. Хоча, хто зна.
