Поки у нас не було дітей, то чоловік часто їздив на заробітки, то в Чехію, то в Іспанію, то в Польщу. Усі гроші, які він там заробляв, я чемно відкладала. Жила я увесь час з його батьками.
До слова, батьки мого чоловіка ставились до мене нормально, адже поки я не мала дитини, то ходила, допомагала їм по господарству. Чоловік перерахував гроші на карту, а за той час облаштувала двір, поставила паркан, плити на подвір’ї. Звичайно, що чоловіки з села допомагали, проте вони брали менше, ніж майстри. Ми добудували літню кухню та альтанку. Словом, хата була зроблена повністю.
Коли чоловік приїхав з заробітків, почав шукати роботу в селі, щоб бути біля мене поруч, адже я вже планувала вагітніти. Минув рік, і таки народився в нас синочок. Батьки Матвія (мого чоловіка) були такі задоволені внуком.
До слова, то в батьків Матвія є ще донька. Її звати Соломія. Я завжди була вражена тим, як вона “вибилась в люди”, адже вона знайшла собі багатого мужчину з міста. Соломія мала трирічну донечку Аделіну. Сестра мого чоловіка жила “приспівуючи” у розкішній квартирі, в місті.
Соломія рідко приїжджала до батьків, адже у неї було розкішне життя. Що їй до того села?
Проте одного дня все змінилось. Соломія розлучилась зі своїм чоловіком, і так як не мала там нічого свого, то залишилась з дитиною на вулиці. Два місяці сестра чоловіка тинялась по орендованим квартирам, поки останні прикраса не продала, але таки приїхала до батьків.
Дівчина з міста почала сміятись з того, що ми збудували альтанку та помалювали хату в оранжевий колір. Батькам вона заявила, що це також її дім, тому вона має право в ньому жити. А те, що вона не приїжджала до батьків, то цього вона звичайно ж не згадувала.
Я намагалась ввійти в ситуацію з точки зору жіночої солідарності, тому не стала говорити чоловікові, що така витівка мені не подобається.
Ми були змушені виділити дитячу кімнату для Соломії і її доньки. У той час, як Соломія навіть в будинку не прибирала. Усю їжу готувала мама Матвія, а Соломія постійно сміялась з того, що це не делікатеси. Працювати сестра чоловіка не хотіла, все надіялась на те, що знайде собі такого ж багатенького чоловіка, який у неї був.
До речі, свекруха почала так погано ставитись після того, як Соломія переїхала до нас.
Чоловік сказати нічого, адже це його рідна сестра. А я тепер шкодую, що ми вкладали гроші в чужу хату! Ця нахабна Соломія ще частину захоче потім!
Що робити у такій ситуації?