ЖИТТЯ

Тільки на старості років бабуся розповіла нам сімейну таємницю. Бразильські серіали відпочивають у стороні

Моя бабуся вже кілька років мешкає разом з моєю мамою. Відтоді, як п0мер дідусь, ми не захотіли залишати її саму. Й хоч вона довго відмовлялася переїжджати з будинку, у якому вона прожила з дідусем все життя, через хв0роби все ж таки довелося погодитись. Місяць тому вона відзначила свій дев’яносто третій день народження. Того дня ми й дізналися таємницю нашої родини.

Після того, як всією сім’єю ми посиділи за столом, позгадували минуле, посміялися зі спільних курйозів, бабуся раптом вирішила розповісти таємницю, яку тримала на душі понад сімдесят років.

Коли почалася війна й німці зайняли їхнє селище, то дідусь вже пішов добровольцем й відступав разом з військовими частинами. Бабуся залишилася сама й перейшла жити до своєї мами. Через те, що їх будинок мав залізний, а не солом’яний, як у більшості сусідів, дах, до них на розквартирування прийшов молодий офіцер. Він з помилками намагався розмовляти з ними, хоча його мова більше нагадувала польську, ніж російську. Бабуся та її мама одразу навіть й не зрозуміли, наскільки їм пощастило, що в них оселився офіцер. Спочатку вони були незадоволені, що він зайняв найкращу та найбільшу кімнату, почав наводити свої порядки та всім розпоряджатися. Але коли підлеглі йому солдати почали допомагати з господарством, приносили воду з криниці, рубали дрова, бабуся та мама лише готували їжу та прали одяг. Скоро вони побачили, що солдати не зачіпають їх, як інших сусідів. Вони боялися офіцера. А той, між іншим, дуже добре ставився до них. Пригощав шоколадом, ввічливо розмовляв та часто щось розповідав своєю мовою, хоч вони нічого й не розуміли.

Реклама

А, між іншим, молодий офіцер закохався у бабусю. Й хоч вона майже була дружиною дідуся, проте також відповідала взаємністю офіцерові. Молодість. Ховатися доводилося від всіх. Від мами, від сусідів, від солдатів. Вона знала, що робили з дівчатами, які водилися з загарбниками. Однак скоро життя принесло неприємний сюрприз. Бабуся відчула, що вагітна. Зізналася своїй мамі. Та одразу все зрозуміла й вигадала план. Поки ще не було помітно вагітності, вирішили переселити бабусю до родичів у інше село. Офіцер допоміг з документами.

Пройшов час. Вона народила дівчинку. Хоч й жила у родичів, проте відчувала на собі їхні дивні погляди. Але коли вони отримували від офіцера пайки, то радо їх приймали.

Війна добігала кінця. Дівчинка росла. Офіцер перестав до неї навідуватися через кілька місяців після народження. А коли повернулися наші війська й звільнили селище, бабуся разом з дочкою повернулася додому. Сусідам сказали, що народила від нашого хлопця. Але найстрашніше було попереду. Потрібно було сказати дідусю, який незабаром мав отримати відпустку та відвідати рідне село. Цілими днями та ночами бабуся уявляла, що йому скаже, коли він побачить її дочку. Страшно було, адже знала його запальний характер. Злим міг наробити й біди, а потім шкодувати.

Коли він зайшов до будинку, то вона одразу кинулася у коліна та почала плакати. Дідусь, побачивши дівчинку, яка непевно вийшла слідом за бабусею, все зрозумів. Довго стояв задумавшись, а бабуся не переставала плакати та просити пробачення. Дитинка також почала ревіти. Тут дідусь вирвався від бабусі та почав заспокоювати малу. Почорнілий від сигарет та пороху палець солдата зустрівся з тендітними дитячими рученятами. Він почав її лоскотати та бавити, й скоро дівчинка засміялася.

З бабусею не говорив кілька днів. А ось дівчинка, ніби відчуваючи щось, не відходила від дідуся. В останній день його перебування помирилися. Дитину прийняв, а коли поїхав, то залишив бабусю вагітною.

Тією дівчинкою була моя мама. Все життя дідусь любив її більше навіть від інших своїх дітей. Ніколи не кричав й нічим не обділив її. Ось така наш сімейний серіал.

Реклама

Також цiкаво:

Close