ЖИТТЯ

«Тільки зранку поцілувала свого нареченого, а в обід вже дізналась, що чекаю дитину!», або про смішний випадок у дитячому садку!

Мій п’ятирічний син завжди був розумним та хитрим. Про це знав кожен, хто хоч трішки був з ним знайомим. Почалось все з того, що вихователь у дитячому садочку заборонила хлопчикам виносити на вулицю м’яч. Звісно, діти були незадоволені таким поворотом подій, а головним лідером «бойкоту» виявився мій Артем.

Найкращою його подругою була Аліса, вона у всьому підтримувала мого сина, тому з нею вони й вигадали це. Дівчинка засунула собі під плаття м’ячик, підтримувала його одною рукою і підійшла з серйозним виразом обличчя до виховательки та заявила: «Тільки зранку поцілувала свого нареченого, а в обід вже дізналась, що чекаю дитину! Ви повинні допомогти мені взутися, бо якщо нахилюсь, то відразу народжу!»

Здавалось, що ідея і не така програшна, що у дітей могло б все вийти, проте вихователька швидко викрила їхній план і забрала м’яч, занісши в ігрову кімнату. За нею простежив мій син, і поки вихователька не бачила, викинув його у вікно, з надією, що там вони знайдуть, як його сховати.

Реклама

Група друзів Артема розділилась. Одні мали відвертати увагу вчительки, а інші знайти, як їм замаскувати м’ячик до непізнаваності. У той момент їм дуже «пощастило» робітники дитячого садку фарбували паркан і залишили біля нього банки з фарбою. От в одній із них й опинився м’ячик. Тепер його точно неможливо було впізнати, він став з білого – червоним.

pinterest.com

Після цього всі дітлахи, побачивши улюблену іграшку на вулиці, почали гратися, а вихователька між ними бігала сама не своя, намагаючись відібрати м’яч. Звісно, всім навколо було весело, окрім самої виховательки, яка потім намагалась їх відмити.

Ввечері всіх батьків чекав великий сюрприз з червоною фарбою повсюди. Наступного ранку до себе викликав директор всіх батьків та дітей, хто був головним у цьому злочинні. Одними з перших стояв мій син, двоє його найкращих друзів та Аліса. Їх довго сварили, та в один момент діти вирішили влаштувати нам цілу виставу. Почалось все з криків Аліси.

– Боженьки, припиніть це! Я ж дівчинка! Мені не можна хвилюватися! Я зараз перехвилююсь, у мене прищі з’являться, а після такого ні один хороший хлопчик на мене не погляне, от і прийдеться мені жити самій! Ви мені все життя поламаєте! Ви цього добиваєтесь?

Такі крики дівчинки всіх вразили. Всі стояли мовчки та не могли зрозуміти, звідки це взялось у голові 5-річної дівчинки. Тиша швидко припинилась, Алісу вирішив заспокоїти мій син.

– Ти не переживай, я з тобою одружуся! Буду твої першим чоловіком! От лише тобі доведеться трохи почекати, тому що мені ще треба воїном стати, щоб мама до мене не приставала! – на цьому моменті я вже ледь стримувала сміх.

До бесіди долучився друг Артема, Ігор.

– Алісо, ну чого ти? Ми можемо разом пожити, доки ти чекатимеш, поки наш воїн повернеться. Але ти повинна знати, що я не люблю дітей, тому ми їх точно робити не будемо! Це вже ти дочекаєшся Артема, і з ним будеш.

Навіть директор не знав, що сказати після такого циркового виступу, а тоді озвався другий друг Артема, Андрій.

– Ви ж не знаєте всієї історії, а сварите нас! Ми тут ні до чого! М’яч сам хотів з нами гуляти, а вихователька його не випустила, от він і втік через вікно, а потім, щоб вона його не впізнала, стрибнув у фарбу. Після такого ми просто вже не могли з ним не гратися!

Звісно, після такого всі батьки почали хихотіти, навіть директор та вихователька не стрималась. Зараз ці четверо головні актори та постановники концертів у дитячому садку. Це їхнє покарання та прямий обов’язок одночасно.

Реклама

Також цiкаво:

Close