ЖИТТЯ

Тридцять років разом, пліч-о-пліч, а цей yдap у спину був таким гострим та неочікуваним, що я й не знала, як жити далі

Я була наскільки сліпою та наївною, що навіть не змогла помітити, коли це все почалось.

На Новий рік наші діти відправлялися у теплі країни, тому залишили на нас своїх домашніх тварин. Чоловік їх ніколи не любив, тому я не здивувалась, коли він повідомив, що хоче поїхати у рідне село до сестри та зайти на могилки до батьків. Перечити я не стала. Думала, що нам двом так краще буде.

Через тиждень він був вдома, і все повернулось у звичний для нас режим та чоловік себе дивно поводив й був постійно похмурим. А ще через тиждень він повідомив мені, що хоче подати на розлучення. Я навіть слова потрібного не змогла підібрати, щоб щось сказати, тоді він й розповів, як все насправді було.

Реклама

За кілька днів до Нового року він отримав листа від колишньої дівчини, що була у нього ще до мене. Вона запросила його у гості й, звичайно ж, саме туди він і відправився, а не до сестри. Вона добре над ним “попрацювала”, і він уже через годину почав розповідати, як він насправді нещасливий у сім’ї та тоді вона розпочала цілу виставу, що заради нього готова віддати все, що у неї є: трикімнатну квартиру, дачу, машину, всі гроші та прикраси! Вона говорила, що точно змогла б зробити такого чоловіка, як він щасливим й турбуватися про нього до кінця життя…

ru.freepik.com

Вони жили разом той тиждень і зрозуміли, що щасливі, тому й чоловік подав на розлучення. Я його відмовляла від цього кроку, але він наполягав.

Я з’явилась за запрошенням у суд, де прочитала цілий лист неправдивої інформації про себе, яку подав чоловік, щоб розлучитися зі мною. Я подала цей лист на апеляцію, бо там не було ні краплі правди. Тепер з нетерпінням чекаю вироку суду.

Не можу тепер спокійно жити на білому світі. Серце обтяжує біль та образа. Я не можу повірити, що моя найрідніша людина змогла так швидко «перемкнутися» на іншу й бути переконаною, що то любов!

Ми були разом 30 років. За цей період, що ми тільки не пережили, але завжди буди поруч й вірили один в одного. Я ніколи й на хвилину не сумнівалась у ньому, його словах чи вчинках, але все обернулось…

Не знаю, як жити мені далі з цими думками, особливо, про ту злу жінку, що мов зачарувала мого чоловіка, й вирвала його з сім’ї? Як ви до таких ставитесь?

Реклама

Також цiкаво:

Close