ЖИТТЯ

«Тримай, я збирав ці гроші на новий телефон, але тобі вони потрібніші»

Я сиділа під кабінетом лікapя й не знала, куди себе подіти. Руки тpeмтіли, а подих перехоплювало від нeрвів. Я чекала результати aналізів. Тиждень тому мені повідомили, що мені потрібно перевіритися на 0нкологічні захворювання. Вдома на мене чекала мама та син. Я йому ще нічого не говорила. Не хотіла дарма хвилювати дитину. В нього через кілька днів вступні екзамени в університеті. Нарешті мене покликали, і я зайшла. З лікарем ми довго не розмовляли.

Втомлена та виснажена я повернулася додому. Ще не встигла повністю зайти до квартири, як до мене підійшов син та почав говорити. «Тримай, я збирав ці гроші на новий телефон, але тобі вони потрібніші». В руках він тримав відкритий поштовий конверт, з якого виглядала пачка купюр різного номіналу. «Я знаю, що ти захворіла, тому бери гроші, якщо потрібно я ще знайду, влаштуюся на роботу, але ми тобі допоможемо,» – продовжував син.

На очах в нього стояли сльози. Він обійняв мене та почав плакати. Я ледве змогла його заспокоїти. Я також плакала. «Заспокойся, я отримала аналізи, зі мною все в порядку. Абсолютно здорова,» – заспокоювала я його та себе.

Реклама

Я не могла повірити, що він так за мене переживає. Я віддала йому всі гроші та навіть пообіцяла докласти. Виявилося, що він випадково почув, як я розмовляла з мамою перед тим, як піти до лікарні. В той день я побачила, що виховала справжнього чоловіка, який готовий піти на все, щоб допомогти дорогій йому людині. Шкода, що його батько його не бачить, він би пишався своїм сином.

Реклама

Також цiкаво:

Close