Люба і Юра для багатьох приклад ідеальної пари, де не має місця сваркам. Вони завжди розуміють один одного, приймають всі недоліки й не сваряться через дрібниці. Всі їхні друзі тільки мовчки захоплювалися ними, або й заздрили, бо це точно «доля». Але було дещо, про що мало хто знав…
На початку стосунків Люба була переконана, що вони тимчасові й не нехтувала можливістю спілкуватися з іншими чоловіка. З одним з них зав’язалися серйозні стосунки й незабаром дівчина дізналась, що завагітніла від нього.
Випадкова вагітність поставила дівчину перед вибором між двома хлопцями, у яких вона була закохана. Вона певний час думала й вирішила, що розстанеться саме з Юрою, як-не-як саме інший був батьком дитини.
Вона покинула його й відправилась повідомляти «важливу новину» своєму другому хлопцеві, той відразу їй повідомив, що вона може на нього не розраховувати, і йому все одно на неї та дитину. Після цієї розмови він більше не виходив на зв’язок.
Люба прийшла додому у поганому настрої й розповіла мамі про те, що вагітна й не знає, що робити. Мама, почувши це, відразу подзвонила Юрі, бувши впевненою, що це його дитина.
Юра вирішив, що через це дівчина й захотіла порвати з ним, тому поговорив з нею й запропонував одружитися, обіцяючи, що буде хорошим батьком та найкращим чоловіком.
Люба не могла повірити своєму щастю й погодилась. У цей же момент вона і зрозуміла, як помилилась, коли обрала не його й вирішила йому зраджувати. Хоч все й налагоджувалась та таємниця зради мучила її дуже довгий час.
Вона щоразу обіцяла собі, що ось народиться малюк й розповість, після його дня народження, після першого дня у школі, але не могла, бо бачила, як дитина й чоловік близькі та люблять один одного, а вона могла їм двом розбити серце. Так тривало 20 років.
А потім у їх прекрасну сім’ю прийшло горе. Юра сильно захворів, й лікарі повідомили дружині, що він протягне лише один рік. Люба не знала, що робити, бо просто так вивалити все на нього у такий непростий період було б егоїстично, але й жити все життя з цим тягарем вона б не змогла. Тим паче й син дізнається правду й може ніколи не пробачити її за те, що довгі роки обманювала їх з батьком.
Можливо, це саме той випадок, коли правду краще притримати при собі?