Це не наша внучка — заявили свекри після народження малечі. Зробили тест ДНК, але він виявився невтішним. Поки батьки чоловіка тішились результатами, я зробила ще один тест!

Батьки Степана нeнaвuділи мене ще з першої зустрічі, оскільки я була з дитячого будинку, бiдна і без крову. Вони вважали, що я не варта їхнього єдиного сина. Бо якщо в мене немає опори й сім’ї, то як я виховуватиму їхніх онуків і доглядатиму за чоловіком. На першій зустрічі вони мене розпитували, щоб переконатись, що мене не їхні гроші цікавлять. Загалом, родина була у нього не дуже дружня, на мій погляд, хоч, як це – жити в родині, я не знала.

Батьки щосили намагались стати між нами, а коли почули про вагітність, то взагалі оскаженіли. Говорили, що я навмисне завагітніла, щоб вийти за нього заміж. Я постійно наголошувала Степану, що вони погані люди, й він сам бачив ці докори, але це ж батьки, тому я намагалася стримуватись до останнього. Врешті вони погодились на весілля, але після народження внучки. 

Оксана Вікторівна, так звали мою свекруху, навіть не припускала, наскільки ганебним стала для мене така пропозиція. Доказом ще й стала несхожість малюка на їхнього сина. Свекор навідріз не визнавав онучку. І це все за 2 години після пологів, ви уявляєте?

Перші, найважчі, місяці вони взагалі не допомагали нам зі Степаном. Мій чоловік навіть на деякий час говорити з ними перестав, але він не полюбляв конфлікти, тому його було легко схилити на будь-яку сторону. Мені подобався завжди його ніжний і м’який характер, але зараз він мене нервував.

Одного разу Оксана Вікторівна таки приїхала до нас, бо чоловік не брав вже понад тиждень слухавки. Сказала, що помилилась і не тямила, що говорить. На знак примирення дала нам ключі від їхньої квартири на околиці міста, щоб ми не орендували, бо коштів з народженням маленької Світлани завжди бракувало.

Однак тут забіг мій свекор з результатами аналізів і сказав Степанові, що його донька йому не рідна, оскільки результати аналізу показали несхожість ДНК дідуся з внучкою. Він аж закляк спочатку, а свекруха по-хитрому прийняла нейтральну позицію. Запилила очі подарунком і вичікує, чи все вигорить, бо як ні, то щоб внучку і сина не втратити, а заявити, що то була лише чоловікова ідея і що вона його покарає за це. Але все лише в планах. Поки чекає реакції сина.

Степан все переймався цим тестом. Він йому не давав спокійно спати. Я вже почала переживати через це, і в мене навіть молоко почало зникати. Ось у такий стрес загнала мене ця рідня. І я пішла у клініку, де разом з чоловіком і за його присутності зробила тест. Він на щастя позитивний. Залишається питання: А чи мій свекор є батьком мого чоловіка?